Такого серйозного загострення ситуації на Балканах не було, мабуть, із часів закінчення війни в колишній Югославії. Сербія та Косово, фактично, опинилися на межі нового силового протистояння.
Приводом до загострення застарілого конфлікту виявилось затримання правоохоронними органами частково визнаної держави керівника Адміністрації з питань Косово і Метохії уряду Сербії Марка Джурича. Урядовець із Белграда, незважаючи на заборону на в’їзд, що її видала офіційна Приштина, намагався 26 березня взяти участь у круглому столі в місті Мітровица — сербському анклаві на півночі Косово. На засіданні збиралася сербська громада краю, зокрема сербські члени уряду Косово та сербські керівники косовських органів місцевого самоврядування, а також представники центральної влади Сербії. Планувалося обговорити, яким має бути статус Косово і Метохії з огляду на необхідність налагодження відносин Белграда та Приштини напередодні вступу Сербії до Європейського Союзу.
Як відомо, нормалізація сербсько-косовських відносин є головною вимогою Брюсселя до Белграда, але Сербія не визнає і не збирається визнавати незалежність своєї провінції та вважає Косово і Метохію, «Космет», частиною Сербської держави.
Втім, круглий стіл у Мітровиці так і не відбувся. Косовські правоохоронці перешкодили його проведенню через участь у заході сербських високопосадовців, яким в’їзд на територію Косово заборонено.
Через деякий час після початку зібрання косовські спецпризначенці провели операцію із затримання Марка Джурича. Людей, які перешкоджали входу правоохоронців до залу засідань, розігнали за допомогою світлошумових гранат та сльозогінного газу. Керівника Адміністрації з питань Косово і Метохії затримали й відвезли спочатку до Приштини, де його допитали, а потім депортували до Сербії.
Ці події спричинили ефект спускового гачка для наступного лавиноподібного розгортання конфлікту.
Представники сербів (партії «Сербський список») в уряді Косово заявили про вихід з урядової коаліції, що незворотно призводить до політичної кризи через проблеми з функціонування уряду Косово і ставить питання про дострокові вибори в республіці.
Одночасно політичні лідери сербської громади Косово заявили про намір сформувати так звану Асоціацію сербських муніципалітетів.
Цю автономну формацію на території Косово має бути створено відповідно до Угоди про нормалізацію відносин між Белградом та Приштиною, яку було підписано обома сторонами у квітні 2013 року в Брюсселі. Йдеться про створення сербської автономії в складі Косово, з широкими повноваженнями і збереженням незалежних від центральної косовської влади зв’язків із Сербією. Але в грудні 2015 року Конституційний суд Косово постановив, що хоча створення Асоціації муніципалітетів у тих районах, де серби становлять більшість, і є законним, але таке утворення не може мати владні повноваження, які закріплені за центральним урядом Республіки Косово відповідно до її Конституції.
Отже, в практичній площині ідею легалізації сербського анклаву так і не було реалізовано, і тепер косовські серби недвозначно заявили, що будуть діяти в односторонньому порядку, незважаючи на позицію косовської сторони.
Під час зібрання-зустрічі 28 березня в Мітровиці представників муніципалітетів Косово і Метохії з сербською більшістю було заявлено, що в разі, якщо Приштина не розпочне в найближчі три тижні роботу зі створення Асоціації сербських муніципалітетів, сербські громади самі розпочнуть формування автономії, спираючись на наявну підтримку офіційного Белграда.
Втім, Приштина відкидає ультиматуми. Косовський президент Хашим Тачі і прем’єр-міністр Рамуш Харадинай напередодні заявили про необхідність формування Асоціації сербських муніципалітетів виключно відповідно до принципів Брюссельського договору, Конституції Косово та рішення Конституційного суду республіки. Косовські лідери зазначили, що Приштина виконуватиме свої зобов’язання у процесі діалогу для нормалізації відносин між Косово та Сербією. Але разом з тим наголосили, що «загрозливий тон Сербії не матиме жодного впливу на Косово. Інституції Косово вважають, що діалог, а не ультиматум, — це шлях для розбудови європейського і багатоетнічного Косово».
Про діалог, необхідність збереження миру та спокою заявили і ЄС, і США. Втім, ситуація в регіоні цими днями так і не заспокоїлася.
26 березня, в день затримання Марка Джурича, президент Сербії Александар Вучич провів засідання Ради безпеки. Всерйоз розглядалася можливість введення сербських силовиків на територію північного Косово, але Вучич «вибрав мир замість війська». В інтерв’ю каналу «Прва телевизія» сербський лідер заявив, що, дійсно, розглядав можливість використання армії та поліції, тому що його конституційний обов’язок як президента — захищати цілісність Сербії, і він повинен розглянути також цей варіант. Але, за його словами, він обрав «терпимість, терпіння та підтримання миру». «Я завжди обиратиму такий варіант, якщо ми не дійдемо до крайньої ситуації, з якої не можна вийти і потрібно буде розглядати застосування війська», — сказав Вучич.
Стало відомо про телефонну розмову Вучича з Володимиром Путіним. Згідно з інформацією прес-служби президента Сербії, Вучич запитав думку і рекомендації президента РФ щодо протидії насильства та агресії Приштини. Путін заявив, що рішуче засуджує дії Приштини і насильство по відношенню до сербського народу, й наголосив, що Сербія є ключовим партнером Росії на Балканах та Європі і що Росія буде підтримувати Сербію та її боротьбу за збереження незалежності й територіальної цілісності. Наприкінці розмови обидва президенти висловили надію на те, що здоровий глузд візьме гору і що всі політичні конфлікти буде врегульовано мирним шляхом.
Втім, незважаючи на заяви про мир, Белград активно розпочав перевірку бойової готовності своєї армії. 27 березня на полігоні «Пасулянска лівада» (неподалік від території Косово) розпочалися військові навчання Sadejstvo-2018, в яких взяли участь піхотні, артилерійські, бронетанкові, повітряно-десантні підрозділи, військова авіація та війська ППО. Завдання навчань — відпрацювати спільні дії під час антитерористичної операції.
28 березня мешканці Косово (муніципалітету Прешево на кордоні з Сербією) зафіксували — зняли відео і фото й виклали в соціальні мережі — політ сербських військових літаків. Міжнародна миротворча місія в Косово під керівництвом НАТО і KFOR того ж дня заявила, що проведе відповідну перевірку, і закликала зберігати спокій.
Тим часом 29 березня на полігоні відбулася фаза навчань з бойовими стрільбами. Цього дня за діями військ спостерігало вище керівництво Сербії включно з президентом країни.
Залишається нагадати, що саме «Пасулянска лівада» 2016 року була місцем проведення навчань «Слов’янське братство» з участю сербських, російських та білоруських військових. Три країни разом тренувалися виконувати завдання з нейтралізації незаконних збройних формувань і відпрацьовували спільні антитерористичні операції.
ОФІЦІЙНО
Посол України в Республіці Сербія Олександр АЛЕКСАНДРОВИЧ заявив, що уряд Косово діяв «абсолютно безвідповідально», затримавши сербського дипломата Марка Джурича в Косовській Мітровиці.
Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на Rs.n1info.
«Україна не визнає незалежності Косово, і ми підтримуємо брюссельські угоди та діалог між Белградом та Приштиною... Я був на зустрічі з (главою МЗС Сербії) Івіцем Дачічем та іншими послами і можу сказати, що дії уряду Косово були повністю безвідповідальними і його реакція була неадекватною», — сказав Александрович.
Посол наголосив, що подібні ситуації не повинні відбуватися в майбутньому.
«Україна повністю підтримує Сербію в цьому випадку», — додав посол.
