Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Випробування для Америки

Як смерть афроамериканця Джорджа Флойда стала каталізатором всіх «больових точок» США
2 червня, 2020 - 21:22
ФОТО РЕЙТЕР

«Америка у вогні», «протести охопили всю країну», «підпали, мародерство і зіткнення з поліцією», «такого не було з часів масштабних протестів  проти війни у В’єтнамі в 1960-х» — це лише деякі заголовки і висновки в ЗМІ про ситуацію в США. Там, в Міннеаполісі, штат Міннесота, через смерть 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який помер під час затримання поліцією (на нього наділи наручники, повалили на землю і притиснули коліном шию, хоча той кричав, що не може дихати — чоловік помер в лікарні), 25 травня спалахнули масові заворушення. Згодом протести охопили десятки американських міст по всій країні. В ніч з 28 на 29 травня протести переросли в погроми — в Міннеаполісі люди спалили поліцейську дільницю, трощили вітрини магазинів і грабували їх, а також підпалювали автомобілі.

В більше ніж 40 містах США введено комендантську годину. Для розгону протестуючих були задіяні військова поліція Національної гвардії, секретна служба, поліція Міністерства внутрішньої безпеки. При необхідності застосовуються гумові кулі і сльозоточивий газ. «Мери і губернатори повинні створити значну правоохоронну присутність, поки насильство не буде придушене. Якщо місто або штат відмовиться вчиняти дії, необхідні для захисту життя і майна їхніх мешканців, то я розгорну військову службу Сполучених Штатів і швидко вирішу для них проблему», — заявив президент США Дональд Трамп. Частина експертів вважає, що різка і непорушна реакція на протести президента США стала ще однією причиною, яка стимулює людей на вулиці до більшого протистояння.

Однак ситуація, яка наразі виникла і триває в США, є багатошаровою. Смерть Джорджа Флойда лише стала каталізатором багатьох складових. Тут і, звичайно, расове питання (расизм білого населення по відношенню до чорношкірих), і перипетії передвиборчої кампанії між республіканцем Трампом і демократом Байденом (останній звинувачує главу держави у «використанні американських військових проти американського народу»), і наслідки пандемії коронавірусу (США лідер за кількістю інфікованих і смертністю), і використання протестів радикальними групами різного толку (ліві, праві, анархісти антифашисти), тощо. Схоже, Америку чекає справжнє випробування: якою вона буде після цього — складне і відкрите питання для США і багатьох в усьому світі.


ФОТО РЕЙТЕР

«ЖОРСТКЕ ПОВОДЖЕННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ, СОЦІАЛЬНА ТА ЕКОНОМІЧНА НЕРІВНІСТЬ, НАСЛІДКИ КОРОНАВІРУСУ, ВПЛИВ ЗОВНІШНІХ СИЛ...»

Катерина СМАГЛIЙ, керівниця відділу міжнародного співробітництва Дипломатичної академії при МЗС:

— Протести, підпали та погроми, що прокотилися Америкою після смерті Джорджа Флойда 25 травня 2020 року, дійсно вражають. Майже 40 міст по всій країні були змушені оголосити комендантську годину та використовувати сльозогінний газ для розгону протестувальників.

Це не перший випадок, коли дії поліцейських в місті Міннеаполіс призводять до смертей чорношкірих американців. Однак пояснення масштабів протесту треба шукати не лише в жорстоку поводженню поліцейських та трагічних наслідках їхніх дій. Другою причиною є глибока соціальна та економічна нерівність між чорношкірим та білим населенням Америки. Попри прийняття історичного Акту про громадянські права у 1964 році, проблема расизму та нерівності не зникає. Зараз ця проблема набуває надзвичайно гострого звучання через спалах коронавірусної хвороби. Наслідки коронавірусної хвороби для США станом на зараз — це сорок мільйонів безробітних та більше ста тисяч померлих. Як показує статистика, криза зачепила чорношкірих американців найбільше. Газета New York Times нещодавно написала, що чорношкірі склали 72% всіх померлих від коронавірусу в Чикаго. В середньому, рівень смертності серед чорношкірого населення від коронавірусу в 2,5-3 рази вище, ніж серед білих американців.

По-третє, дебати щодо расової нерівності є однією з центральних проблем цьогорічної виборчої кампанії. Кандидат в президенти Джо Байден звинувачує президента Трампа у расизмі та недбалому ставленні до проблем соціальної нерівності у США. Це питання щодня обговорювалося в американських ЗМІ упродовж  всіх місяців з часу старту виборчих перегонів. Тобто, трагічний випадок з Джорджем Флойдом фактично проілюстрував той «гнійник» нерозв’язаних соціально-економічних проблем, які є центральною темою цьогорічних президентських виборів у США, та ще більше розігрів протестні настрої в американському суспільстві.

Нарешті, за протестами можуть стояти зовнішні сили. В інтерв’ю телекомпанії CNN колишня радниця з питань національної безпеки в адміністрації президента Барака Обами Сьюзен Райс заявила, що в масових протестах беруть участь дві групи громадян. До першої належать ті, хто щиро обурюється проблемами расизму та соціальною та економічною нерівністю між білими та чорношкірими громадянами США. В складі другої — екстремісти та звичайні хулігани або напівкримінальні банди, які розхитують внутрішньополітичну ситуацію. За діями другої групи можуть можуть стояти «іноземні агенти», зокрема Росія, яка ще в часи Холодної війни постійно штучно підігрівала протестні настрої серед чорношкірого населення з метою посилення конфліктів та розбрату в середині американського суспільства. Думку Райс поділяє і теперішній радник з питань нацбезпеки в адміністрації президента Трампа з питань нацбезпеки Роберт О’Браєн, який в своєму Твітті згадав Китай, Ірак, Росію та Зімбабве в контексті підбурення протестних настроїв через соціальні мережі.

Тобто, як в будь-якому протесті, маємо справу з багатьма чинниками. Хочеться побажати Америці якомога швидше вийти з цієї турбулентності та знову стати символом верховенства права, демократії та захисту прав людини для всього світу.

"ОСТАННІ ПОДІЇ - ВЕЛИКЕ ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ США, ОДНАК КРІМ ТАКИХ МАСШТАБНИХ ПОТРЯСІНЬ, АМЕРИКУ ВЖЕ НЕ ЗДИВУЄШ ДРІБНІШИМИ ПОШТОВХАМИ НА РАСОВОМУ  ҐРУНТІ"

Пітер ЗАЛМАЄВ, політолог, ведучий телеканалу «Прямий», директор міжнародної некомерційної організації «Євроазійська демократична ініціатива»:

- Безумовно, події в Міннеаполісі є великим випробуванням для Сполучених Штатів. Однак назвати це чимось надзвичайним, напевно, не можна, адже такі події відбуваються з регулярністю раз на кілька десятків років. Востаннє події такого масштабу проходили в 1968 році на хвилі протестів через війну у В'єтнамі. 

Також потрібно згадати заворушення 1992 рокУ після виправдання поліцейських, які вбили Родні Кінга в Лос-Анджелесі;випадкове вбивство афроамериканського хлопчика в аварії в Брукліні теж в 1990-х роках, що призвело до погромів темношкірими бізнес євреїв-хасидів в районі «Crown Heights». Крім таких масштабних потрясінь, Америку вже не здивуєш дрібнішими, щорічними поштовхами на расовому ґрунті.

Нинішні події можна пояснити декількома факторами: фоном для всього цього, звісно, є пандемія і карантин. Люди сидять під замком вже майже два місяці, а сорок мільйонів американців в результаті стали безробітними, що вже фактично наздогнало рівень безробіття досягнутий під час Великої депресії кінця 1920-х - початку 30-х років. Вплинуло і те, що ми своїми очима побачили таке жорстоке і холоднокровне вбивство білим поліцейським афроамериканця на вулиці Міннеаполіса - воно стало останньою трагедією в цілому ланцюжку подібних вбивств, за якими ми спостерігаємо останні кілька років, задовго до президентства Трампа. В епоху блискавичного зв'язку, Фейсбуку та Твітеру, новини розповсюджуються з безпрецедентно високою швидкістю, як відповідно, і напруга емоцій з подальшою мобілізацією протестів.  

Вже зараз з достовірних джерел ми дізнаємося про те, що, цілком ймовірно, за найбільш насильницькими закликами під час заворушень, можливо, перебувають не антифашистські сили та течії, які прийнято позначати загальним терміном «ANTIFA», і які Трамп хоче визнати терористичною організацією, а саме ультра-праві сили, білі «суперматисти» (ті хто підтримує ідею про перевагу білої раси), які таким чином намагаються підпалити порохову бочку громадянської війни. Не беруся за 100% достовірність цієї інформації, так як логічно очікувати дезінформації та фейків від різних зацікавлених сторін. Так чи інакше, не виключено, що нинішні протести незабаром можуть увійти в ще страшнішу фазу.

Сам Дональд Трамп не цурається провокативних інсинуацій: три дні тому, коментуючи в Твіттері протести  біля Білого Дому, він натякнув що, можливо, настав час прийти і підтримати «MAGA» ( «Make America Great Again / Зробимо Америку знову величною», передвиборче гасло Трампа - прим. ред.), таким чином закликаючи до прямих зіткнень. Це досить ризикована стратегія, що стривожила помічників Трампа: адже далеко не всі протестують проти президента, не зважаючи на те, що у Вашингтоні ядро ​​протестів сконцентрувалося саме навколо Білого дому. Очевидно розрахунок Трампа зараз в тому, що завдяки гаслу «Закон і порядок» він повторить досвід іншого американського президента, Річарда Ніксона, який переміг з цим меседжем на виборах 1968 року.

Під час багатотисячної акції в Нью-Йорку в 1968 році - похорону одного зі студентів, якого було вбито поліцейськими – будівельники, що працювали над зведенням Всесвітнього Торгового Центру, почали закидати демонстрантів банками. Незабаром вони почали нападати на інші демонстрації, штурмувати університети, бити студентів. Перед адміністрацією Ніксона була дилема: або підтримати студентів і жорстоко покарати цих «твердих касок» ( "hard hats"), як їх охрестили, або ж навпаки прийняти їх як своїх. Саме друга стратегія і була прийнята, після чого Ніксон запросив до себе в Овальний кабінет робітників. Ймовірно, на щось подібне розраховує Дональд Трамп, без сумніву, він вважає, що ці заворушення йому на руку, допоможуть відвернути від пандемії, економічного обвалу, і 40-міліонного безробіття. І, зрозуміло, дають привід звинуватити у всьому «безхребетних» демократів-лібералів, зокрема, свого опонента Джо Байдена.

Те, що стосується заяв президента США про введення армії, є вкрай тривожним моментом. Справа в тому, що закон 1807 року «Про повстання», який передбачає використання армії у внутрішніх цілях, вкрай рідко вступав у силу. В останній раз подібне відбулося в результаті заворушень, викликаних вбивством Родні Кінга в 1992 році. Введення в силу цього закону вимагає координації між федеральною владою і губернаторами штатів, а також узгодження на рівні Конгресу. Трамп же сумнівно стверджує, що він власноруч може активувати цей закон. Це безпрецедентний хід, тож не дивно, що, хоч і анонімно, багато представників Пентагону висловлюють журналістам свою стривоженість цією загрозою Трампа.

Протести в черговий раз продемонстрували розбіжність реалії з «американською мрією», побудованій на ідеї рівних можливостей для всіх громадян Америки. Нагадаю, що Мартін Лютер Кінг, якого було вбито у 1968 році, в одному з останніх своїх виступів прокоментував феномен повстання в американському житті. Тоді він сказав, що завжди виступав за ненасильницький опір, але в своїй риториці змушений критикувати не лише насильство з боку протестуючих, але і умови, які призвели до того, що ці протестувальники не бачать іншого способу домогтися своїх прав, крім насильства. Кінг назвав бунт «мовою непочутих людей» ( «language of the unheard»). На жаль, я сам, як американець, змушений констатувати, що проблема расизму і нерівності в Америці не тільки не вирішена, але і посилилася за останні кілька років. Вкотре, ця гірка реалія було викарбувана в моїй свідомості шокуючими кадрами білошкірого поліцейського, дев'ять хвилин поспіль коліном вдавлюють в асфальт шию беззбройного, в наручниках, чорношкірого. І все це за підроблену купюру в 20 доларів. Така, очевидно, ціна афроамериканського життя.

Іван КАПСАМУН, Аліса ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: