Екс-прем’єр Болгарії Іван КОСТОВ, який очолював з 1997 до 2001 року перший у країні посткомуністичний уряд, відомий своєю твердою позицією у відносинах із Росією. По-перше, він дуже швидко вирішив питання з болгарським багатомільйонним боргом перед Росією і таким чином позбавив Кремль можливості впливати на внутрішню політику Софії. По-друге, він заклав міцний курс Болгарії на членство в НАТО і ЄС. Днями пан Костов як керівник Центру аналізу й управління ризиками прибув до України, щоб прочитати лекцію в Київській школі економіки, і дав ексклюзивне інтерв’ю «Дню».
«УСПІХУ МИ ДОСЯГЛИ ЗАВДЯКИ РАДИКАЛЬНИМ І СМІЛИВИМ РЕФОРМАМ»
— У Болгарії був політичний консенсус щодо геополітичного вибору в бік НАТО і ЄС. Слід визнати, що незначний опір цій ідеї чинила лише комуністична партія Болгарії.
— А як вдалося тодішнім лідерам країни переконати людей, що саме цей курс є правильним?
— Просто в нас були політики, які двічі спробували інший варіант розвитку. І обидва цих випадки призвели до справжньої катастрофи, до дефолту. І Болгарії дуже тяжко далися ці уроки, і вони вплинули на політику.
— І цей період тривав доти, доки ви не стали прем’єром?
— Так. Після тяжкої політичної кризи і масових протестів у Болгарії слід було включити політичний механізм. У країні різко знецінилася валюта, не було можливості платити за зовнішніми боргами, а також виплачувати пенсії, зарплати бюджетникам. Була дуже скрутна ситуація. А успіху ми досягли завдяки радикальним і сміливим реформам.
— Ці реформи розробили ви особисто чи за допомоги МВФ?
— Усій нашій команді було зрозуміло, що робити. МВФ і МБ не мали потреби давити поради і говорити, що робити.
— І як зараз, вже в 2015 році, ви оцінюєте те, що вам вдалося здійснити за термін вашого прем’єрства? Що б ви зробили інакше?
— Я ще не почав писати мемуарів, тому важко відповісти на це запитання. Усю мою увагу зараз сконцентровано на аналізі ризиків для Болгарії і реагуванні на них.
— І які ви бачите ризики у світлі кризи біженців у Європі, російської агресії проти України і військової інтервенції Росії в Сирії?
— Ми підготували 12 доповідей, зокрема й про те, як Росія почала свою кампанію в Україні, про інформаційну війну, про «Південний потік», який мав обійти Україну і призвів би до тяжкого економічного стану у нас, і звернули увагу на ризики для Болгарії.
— Чи використовує уряд ваші рекомендації?
— Так. Вони потрапляють на стіл уряду, до банків. І я можу сказати, що наші рекомендації впливають на позицію болгарського уряду і громадськості.
ПРО ПЛАТУ ЗА ЧЛЕНСТВО В НАТО І ЄС І ПОЗИЦІЮ ЩОДО САНКЦІЙ
— А який висновок зробили ви для Болгарії, аналізуючи конфлікт в Україні?
— Усі країни потерпіли від цього конфлікту. Найбільше, звичайно, потерпіла Україна, Росія, а також Німеччина та інші країни Євросоюзу, в яких були розвинені відносини з Російською Федерацією. А Болгарія стала об’єктом інформаційної війни Росії.
— Чому?
— Через членство в НАТО і Європейському Союзі, а також через нашу позицію стосовно санкцій проти Росії.
— На вашу думку, чи впливають санкції на Росію?
— Авжеж, вони погіршують економічну ситуацію в Росії. А зниження ціни на нафту і газ завдають до того ж величезних збитків бюджету Росії.
— Чи можуть ці обидва чинники вплинути на позицію Путіна і змінити його курс щодо України?
— На нашу думку, це не змінить його позиції. Він заморозить конфлікт в Україні. Найімовірніше, він не виконає мінських домовленостей, не захоче їх виконувати. Ми думаємо, що його мета змінилася. Він відмовився від бажання реалізувати проект Новоросія і поділити Україну. Наразі йому Україна потрібна як приклад бідуючої держави. Через те, що вона повернулася спиною до Росії і зробила неправильний вибір. Болгарія теж у такому становищі. Мета Росії в Болгарії аналогічна. Показати, що болгари бідні, залишилися лише цигани, і до того ж вони вступили в НАТО і Євросоюз. Це роль Болгарії і щодо України в новій інформаційній війні Росії.
— Чи відіграв тут роль той факт, що 1999 року під час вашого прем’єрства і нещодавно Болгарія не дала дозволу російським літакам на проліт у вашому повітряному просторі?
— Зараз теж (сміється). Це приклади, які засвідчують, що Болгарія — лояльний член НАТО і ЄС.
— Ви сказали, що Путін змінив свою стратегію і зараз робить ставку, щоб Україна і Болгарія були бідними, а що його відвернуло від поставлених раніше цілей?
— Здається, його зупинили санкції, підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС, а також жертви, яких російська армія зазнала на війні на Донбасі. А ситуацію загалом змінили мінські домовленості. І перші, і другі домовленості базуються на одному й тому ж тексті, який я знаю напам’ять (сміється). Питання в тому, що рано чи пізно їх буде виконано.
— Зараз у Європі лунають голоси, щоб скасувати санкції проти Росії. На вашу думку, чи збереже ЄС санкції проти Росії наступного року, коли в березні розглядатиметься це питання?
— Я гадаю, що санкції зберігатимуться. Основний ризик України полягає в тому, що економіка в дуже тяжкій ситуації. Це може призвести до посилення політичної кризи.
— Хотілося б почути вашу оцінку позиції ЄС в протистоянні з реваншистською РФ з огляду на те, що днями президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер сказав, що Європі треба поліпшити відносини з Росією?
— Це слова. Це така мова європейських дипломатів. Звичайно, треба поліпшити відносини. Головне інше, що для цього повинна зробити Росія, аби їх поліпшити — виконати мінські домовленості (сміється).
— І Крим ще повернути Україні...
— Так, і Крим ще повернути. Але це буде після виконання мінських домовленостей.
«У БОЛГАРСЬКИХ ПОЛІТИКІВ ІСНУЄ СТРАХ ПЕРЕД РОСІЄЮ»
— Чи підтримуватиме Болгарія продовження санкцій проти Росії?
— Ми лояльний член ЄС і підтримуємо санкції і дії НАТО, незалежно від того, хто керує країною. До того ж у болгарських політиків існує страх перед Росією.
— Чим це пояснюється?
— Складно пояснити чому, але цей страх — одвічний (сміється).
— Але свого часу Росія звільнила Болгарію від османського іга і навіть пам’ятник Альоші стоїть у вашій країні, чому такий страх перед Росією?
— Страх зумовлений впливом Росії і її політичними та економічними можливостями знищити кар’єру будь-якого політика в Болгарії. Саме тому існує страх перед Росією.
— Можете назвати приклади таких політиків, яких знищила Росія?
— Я такий приклад (сміється).
— За те, що ви не надали тоді повітряного простору для російських літаків?
— І за це й за багато інших дій. За мою боротьбу за вступ країни в ЄС і в НАТО. За час мого прем’єрства ми багато зробили для інтеграції країни до євроатлантичних структур.
«НАРАЗІ ОЛІГАРХИ ВТРАЧАЮТЬ ВПЛИВ У НАШІЙ КРАЇНІ»
— Чи був сильним вплив на органи державної влади людей, які збагатилися в Болгарії на нечесній приватизації або, інакше кажучи, стали олігархами?
— Під час мого прем’єрства вони не були такими впливовими. Болгарія була в дуже важкій економічній ситуації. У олігархів не було великих грошей. І цей чинник забезпечив стабілізацію і зростання економіки в країні. І наразі олігархи втрачають вплив у нашій країні. Причому найбільше — через тиск Євросоюзу.
— А як ви оцінюєте роль Меркель у вирішенні кризи в Україні?
— Щодо України Меркель робить усе, що їй під силу, і бере на себе велику відповідальність за Мінські домовленості. Це, безперечно, великий пріоритет для України. Я хотів би побачити таке від Обами, але поки що цього немає. Не можна чекати чого-небудь від Обами.
— Я бачив два ваших інтерв’ю болгарською мовою, в яких ви говорите, що Болгарії не варто приймати сирійських біженців. Відомо, що 1999 року за вашого прем’єрства ви відмовилися прийняти косовських біженців. Як ви прокоментуєте цю позицію?
— По-перше, це не біженці. Біженець — це людина, яка тікає зі своєї країни через небезпеку для свого життя і своїх рідних, через релігійні і політичні переконання. Для цих людей, які перебували в Туреччині, не було такої небезпеки. Вони місяці поспіль живуть у Туреччині, не шукають роботи і прагнуть потрапити до Європи. Тому я називаю це економічною нелегальною імміграцією.
— Але ж європейські лідери, зокрема Меркель, вважають, що біженці мають право на притулок у Європі.
— Вони не біженці і не мають права на притулок, як це передбачено конвенцією про біженців.
— Але, втім, Рада Євросоюзу ухвалила рішення прийняти 160 тис. біженців і розділити їх між країнами ЄС, які повинні продемонструвати солідарність у цьому питанні.
— Я не вважаю це хорошим рішенням. Чому? Як ви можете пояснити іммігрантові, щоб він залишився у бідній Болгарії, де важко знайти роботу і розвиватися, щоб він не поїхав до Німеччини. Чому вони повинні їхати до нас, це не воля іммігрантів. Це політичне рішення, яке полегшує проблеми Німеччини, але це ненадовго.
— А яким же, на вашу думку, має бути вирішення проблеми біженців?
— Рішення має полягати в тому, щоб ці біженці не йшли далеко від своєї території, де вони жили постійно. Щоб після завершення конфлікту вони могли повернутися до своєї країни. До речі, так вийшло в Косово. Тоді сотні тисяч біженців були справжніми біженцями, вони були на кордоні з Македонією, потім їх повернули назад.
— Путін втрутився у воєнний конфлікт у Сирії на боці диктатора Асада. Яким ви бачите результат цього втручання?
— Путін цим успішно відвернув увагу від провалу проекту «Новоросія». І це абсолютно точно, що він не досяг цієї мети. І йому треба було перевести увагу з України на Сирію. Зараз у них триває воєнна операція в Сирії, використовується авіація, і цим якраз підживлюється самопочуття росіян.
«УКРАЇНІ ПОТРІБНА СУДОВА РЕФОРМА ЗА ПРИКЛАДОМ РУМУНІЇ, А ФІНАНСОВА — ЗА ПРИКЛАДОМ БОЛГАРІЇ»
— Ви вже говорили про економічні проблеми України. А як ви оцінюєте діяльність уряду Яценюка, чи бачите ви реформи?
— Уряд повинен реалізувати реформи. І йтися має не лише про зміни до Конституції, згідно з Мінськими домовленостям, потрібні справжні глибокі реформи в економіці, оподаткуванні, фінансовій системі, банківському секторі. У вас дуже високі 22% ставки за кредитами. Хто може це потягнути, сплатити. Треба зробити реформи, і причому дуже швидко.
— Тобто ви хочете сказати, що не бачите реформ?
— За загальною оцінкою, у вас є реформи, але вони здійснюються дуже повільно. А це не вирішує проблем в економіці, а поглиблює їх.
— А якщо порівняти з тим, що ви робили у своїй країні, що треба зараз терміново зробити Україні?
— Треба терміново реалізувати податкову реформу. Мені здається, що це найголовніше для вашої країни. Також потрібна реформа прокуратури і судової системи. Україні потрібна судова реформа за прикладом Румунії, а фінансова — за прикладом Болгарії.
— І в чому особливості цих двох реформ?
— Румунська судова реформа дозволила зробити досяжними для суду румунських політиків. Що стосується фінансової реформи Болгарії, то завдяки їй вдалося збалансувати стан бюджету. А це стабільний валютний курс, значні валютні резерви Болгарського національного банку. Тому ми в набагато кращому фінансовому становищі, ніж Україна.
Я жартую про Україну: дивлячись лише на Київ, українці виглядають багатими, як греки, а держава бідна. У нас усе навпаки. Люди бідні, небагаті, а держава — міцна.
Держава не має бути бідною, тому що це дуже небезпечно для країни. Ви бачили, що відбувалося на Донбасі. А люди будуть багатшими залежно від продуктивності праці. Не можна отримувати гроші, якщо ти їх не заробляєш.
«Я НЕ РЕКОМЕНДУЮ УКРАЇНЦЯМ БРАТИ ІНОЗЕМЦІВ НА МІНІСТЕРСЬКІ ПОСАДИ»
— У нас, як ви знаєте, використовують легіонерів в уряді, які приймають українське громадянство. Чи були у вас подібні випадки запрошення іноземних фахівців на міністерські посади?
— Ні, у нас такого не було. І я не рекомендую українцям брати іноземців на міністерські посади. Не можна цього робити. Тут достатньо людей, які мають великий досвід і можуть впоратися з такою роботою.
Радників у міністерства ми брали, але тільки під певні проекти.
— Що ви могли б побажати читачам нашої газети?
— Я оптиміст щодо України. Україна — по-справжньому багата країна. Тут 5% запасів світових копалин, великі ресурси землі. Немає причин, якщо все зробити як належить, щоб люди жили погано. Якщо вони почнуть більше працювати, і що більше вони працюватимуть, то більше отримуватимуть.
