Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Європа дає Білорусі шанс»

Експерт — про значення зняття санкцій
16 лютого, 2016 - 19:28
ФОТО REUTERS

Рада міністрів закордонних справ ЄС ухвалила рішення зняти більшу частину санкцій із Білорусі. Санкції скасовуються щодо 170 осіб, зокрема: Олександра Лукашенка і його старших синів, Віктора та Дмитра, глави Центрвиборчкому Лідії Єрмошиної, міністра інформації Лілії Ананіч, голови КДБ Валерія Вакульчика і його попередника Степана Сухоренка. Крім того, з чорного списку виключаються 10 компаній, що були там: «Білтехекспорт», «Білтех Холдинг», «Спецприладсервіс», компанії «Трайпл» і «Раковський бровар», футбольний клуб «Динамо», «Простор-Трейд», «АкваТрайпл», «КварцМелПром», Березовський комбінат силікатних виробів.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, оголошуючи про це рішення, зазначив, що основною визначальною умовою зняття більшості санкцій ЄС було звільнення всіх політичних в’язнів у Білорусі.

Депутат Європарламенту, заступник голови делегації Європарламенту в Білорусі Андрій Мамикін (Латвія) в ході відеоконференції з білоруськими журналістами назвав цей крок ЄС жестом доброї волі.

Тим часом екс-кандидат у президенти Білорусі кампанії 2015 року Тетяна Короткевич вважає, що на тлі скасування більшості санкцій з боку Євросоюзу республіка повинна продемонструвати свою прихильність підтримці діалогу з ЄС.

«БІЛОРУСЬ НАМАГАЮТЬСЯ ВИВЕСТИ ЗІ СФЕРИ ВПЛИВУ РОСІЇ І НАДАТИ ЇЙ ЛІБЕРАЛЬНОГО ОБЛИЧЧЯ»

«День» звернувся до заступника головного редактора «БелГазеты» Віктора МАРТИНОВИЧА з Мінська з проханням прокоментувати рішення ЄС щодо зняття санкцій і те, як це вплине на внутрішньополітичну ситуацію в Білорусі.

— Скасування санкцій з боку Євросоюзу має величезне значення. Європа зробила великий крок назустріч. Можна очікувати, що це матиме неабиякий вплив на внутрішню політику. Є відчуття, що триває великий геополітичний торг, що Білорусь намагаються вивести зі сфери впливу Росії і надати їй ліберального обличчя, щоб усі повірили в те, що вона виправилася. Тому добре, що санкції скасували. Адже коли Білорусь під санкціями, коли вона розуміє, що їй нічого втрачати, то у внутрішній політиці вона поводиться жорсткіше. Зняття санкцій, потепління відносин із ЄС дисциплінує режим і змусить його поводитися менш жорстко.

Навряд чи зняття санкцій дасть нове життя існуючим політичним партіям, які насправді є неурядовими організаціями. Повинні з’явитися нові, справді масові партії. Найголовніша партія — це партія підприємців, яку поки що не організовано. У Білорусі величезна кількість безробітних, звільнених із державних підприємств, які не можуть платити своїм робітникам навіть крихітні гроші і змушені переводити їх на триденний робочий тиждень. Ці люди ніким не захищені, до жодних політичних партій не входять і туди не підуть. Ось ці люди можуть оформитися в якусь стихійну партію, і у них може з’явитися лідер.

З іншого боку, є кілька політичних лідерів, які мають авторитет, як, скажімо, Микола Статкевич, який п’ять років сидів у в’язниці просто за те, що брав участь у виборах президента. Таким людям не дозволяють зареєструвати політичну силу. Але річ у тім, що для організації політичного руху не потрібна санкція мін’юсту. Зняття санкцій певним чином підкидає хмизу у вогонь, і виникає ситуація, коли все може розгоратися ще сильніше.

Річ у тім, що Білорусь наразі переживає найбільшу економічну кризу після розпаду Радянського Союзу. Не для всіх це поки що очевидно. Але, скажімо, ціни на нерухомість упали на рівень десятирічної давності. І впадуть далі. Під гаслом про нанотехнології, суперкомп’ютери і космічну державу Білорусь ми весь цей час були придатком Росії і переробляли дешеву нафту, яку вона нам постачала, і перепродавали її на Захід.

І тепер, коли в Росії вибухнула справжня криза, через різке падіння цін на нафту опція переробки нафти, перепродажу її і наживи на цьому просто зникла. Крім того, наразі переживає стагнацію російська економіка, яка сильно спонсорувала білоруську кредитами, платоспроможним ринком, на який білоруські товари потрапляли в режимі «зеленого» світла. У нас зник величезний ринок збуту, на який ми постачали не нанотехнології або суперкомп’ютери, а всього-на-всього сільськогосподарську і молочну продукцію.

Ми вступили в смугу економічної турбулентності, яка закінчиться тоді, коли ціни на нафту повернуться на рівень 100 доларів за барель. А коли це станеться, ніхто не знає. Причому навіть ціна в 50 доларів позбавляє Росію бажання підтримувати сателітів своїми кредитами і таким чином впливати на внутрішньобілоруську політику. Отже, у нас вибухонебезпечна ситуація, зростає курс долара, є затримки на держпідприємствах із виплати зарплат на кілька місяців, держава веде війну з підприємцями, відбувається звільнення людей. Армія безробітних реально зростає, причому за дармоїдство, відсутність роботи впроваджено податок. Усе це разом розігріває обстановку. Білоруси не звикли воювати, вони бояться революцій, український приклад їх налякав. Вони вважають, якщо станеться Майдан, то буде ще гірше. Але, втім, коли людині нікуди йти, вона не може просто харчуватися повітрям або обіцянками. Ситуація замирення з Європою, коли ЄС дисциплінуватиме режим, вибиватиме палиці з рук міліціонерів, зробить ситуацію важчою. Тому що останні 17 років усі мітинги, соціальну незадоволеність влада звикла глушити просто палицями. А тепер їх забрали — погляньмо, що вийде.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: