За час окупації росія вкрала понад 500 000 тонн зерна з тимчасово окупованих територій Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей.
Більшість його вона намагалася транспортувати в країни Близького Сходу, зокрема до Єгипту, Туреччини, Сирії. Було зафіксовано спроби доправити крадене зерно у Ліван, зокрема у травні цього року. Тоді зусиллями українських дипломатів Ліван відмовився від награбованого росією збіжжя.
Cудно "Laodicea", яке прибуло у місто Тріполі (Ліван). Супутниковий знімок. Навігаційні дані MarineTraffic
КРАДЕНЕ ЗБІЖЖЯ У ПОРТУ ТРІПОЛІ
Однак наприкінці минулого місяця з Лівану надійшли досить тривожні новини. 27 липня під час зустрічі з Президентом Ліванської Республіки Мішелем Ауном Посол України Ігор Осташ заявив про те, що у морський порт Тріполі зайшло сирійське судно "Laodicea" із 10 тоннами ячменю та пшениці із тимчасово окупованих росією українських територій.
Посол України в Лівані на зустрічі з Президентом Ліваном
Правоохоронними органами України встановлена причетність 78 суден до нелегального транспортування українського викраденого зерна. Водночас зазначений список увесь час доповнюється. За інформацією наданою Посольством, сирійське судно, що увійшло у порт Тріполі, фігурує у даному списку.
ВІД КРИМУ ДО ЛІВАНУ: ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ
Згідно з навігаційними даними MarineTraffic, 7 липня 2022 року судно "Laodicea" вийшло з турецького порту Ізмір та вимкнуло AIS (автоматична ідентифікаційна система — авт.) в акваторії Чорного моря. У період з 9 по 19 липня воно знаходилось у порту Феодосії, де завантажувалось ячменем та пшеничним борошном, які були вивезені з тимчасово окупованих територій Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей.
22 липня перед входом у Босфорську протоку судно увімкнуло AIS та визначило своїм пунктом призначення сирійський порт Тартус. Але на підході до Тартуса судно змінило курс та увійшло до ліванського Тріполі. На його борту було зафіксовано 5 тисяч тонн ячменю та стільки ж тонн пшеничного борошна.
Сирійське судно "Laodicea". Джерело: Marine Traffic
Сам факт входження сирійського судна до порту Феодосія є порушенням норм міжнародного права. Повідомлення про закриття морських портів міст Євпаторія, Керч, Севастополь, Феодосія та Ялта, починаючи з 15 липня 2014 року і до моменту відновлення конституційного ладу України на територіях тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, було поширено циркулярними листами Міжнародної морської організації (ІМО) від 21 липня 2014 року № 3477 та від 7 жовтня 2014 року №3490. У подальшому відповідна інформація підтверджувалася циркулярними листами ІМО №3490, 3604, 3649.
Крім того, з 2015 року судно "Laodicea" перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки і підпадає під дію "Ceaser’s Act" через його зв'язок із сирійським урядом Башара Асада.
ДОКАЗИ РОСІЙСЬКОГО ГРАБЕЖУ
Як зазначив Посол України в Лівані Ігор Осташ, "факти нелегального вивезення зерна з України відповідним чином задокументовані та підтверджуються численними показаннями свідків, фото та відеоматеріалами, супутниковими знімками, тощо. При цьому зазначені докази знайшли своє підтвердження не лише в рамках кримінальної справи, що розслідується, але і в ході журналістських розслідувань".
Сирійське судно "Laodicea". Джерело: Marine Traffic
Зокрема, йдеться про розслідування "Ініціативи щодо вивчення російського піратства (ISRP)", яке здійснила група колишніх американських урядовців та експертів у сфері національної безпеки. У звіті під назвою "Russia Theft Report" на сторінці 18 згадано сирійське судно "Laodicea".
Також своє розслідування провели журналісти сайту "Миротворець". Вони чітко відстежили рух награбованого зерна і встановили, що шлях сирійського судна пролягав саме від української Феодосії до Тріполі. Відтак офіційна версія російської сторони, що судно "Laodicea" вийшло із порту "Кавказ", є недостовірною.
Крім того, ще один момент, який підтверджує дані розслідування журналістів "Миротворця", — це технічні параметри "Laodicea" і його "несумісність" із портом "Кавказ".
Адже він може приймати лише судна з максимальною осадкою 5 метрів. А для входження у порт і завантаження сирійському судну потрібна була більша глибина (8 метрів).
Технічні характеристики "Laodicea"
НОВІ ДЕТАЛІ
29 липня вчергове завдяки дипломатичним зусиллям української сторони сирійське судно вдалося заарештувати у порту Тріполі на 72 години.
Як зазначив Посол України: "Завдяки злагодженим діям команди Посольства суддя українського суду прийняв рішення щодо арешту судна "Laodicea" разом із вантажем на борту. Ми досягли перше рішення окружного суду за один день. Воно базується на багатьох доказах, які налічують сотні сторінок та містяться в кримінальній справі. З боку ліванської влади подібне рішення прийняв прокурор касаційного суду Лівану."
31 липня на офіційній сторінці у Twitter Посольства України в Лівані з'явилося повідомлення, що українська сторона надала докази та офіційні документи про те, що зерно на борту сирійського судна було викрадене з України.
Водночас у цій історії з'явилася ще одна сторона — турецька компанія "Loyal Agro Co LTD", яка стверджує, що купила вантаж і що "зерно, яке прибуло у Тріполі — не крадене". Її представники також заявляють: "джерелом борошна є росія".
Підозрілим є те, що представники "Loyal Agro Co LTD" плутаються у цифрах вантажу і вказують неправдиві дані. Наприклад, вони стверджують, що пунктом призначення був сирійський Тартус, але у сертифікаті судна вказано місце прибуття — Ліван.
"МИ БУДУЄМО ПРЕЦЕДЕНТ ДЛЯ УКРАЇНИ"
1 серпня арешт судна продовжено ще на 72 години. Це потрібно для того, аби ліванська сторона змогла провести своє розслідування та експертизу щодо походження зерна.
Попри те, що час спливає і немає гарантій, що ліванська сторона таки визнає українські докази достатніми для конфіскації вантажу, — всі зусилля, які здійснюються зараз дипломатами спільно із правоохоронними органами є немарними.
Посол Ігор Осташ пояснює: "У цій справі є дуже багато "вперше" — додає дипломат. — Вперше нам вдалося затримати судно на 144 години за двома рішеннями окружного суду. Вперше було відкрито на підставі цього рішення суду кримінальне провадження. Вперше у зернових баталіях ми застосували механізм запиту Генеральної прокуратури про міжнародно-правову допомогу. Крім того, Посольство також представляє інтереси власників краденого зерна. Вперше ми зіткнулися з проблемою проведення експертизи краденого зерна, самої її методології.
Посол України в Лівані зустрівся із Міністром юстиції Лівану Анрі Хурі для обговорення співпраці щодо міжнародно-правової допомоги
Так, ми перебуваємо у дуже складній ситуації. Але той механізм і шлях, який ми сьогодні прокладаємо, стане прецедентом для України, щоб надалі встановлювати справедливість і повертати своє зерно. Зрештою, навіть продовження арешту судна ліванською стороною є вже перемогою для нас, і це буде добрим уроком і попередженням для інших".
