Україна нагадує нам, що війни – це найгірше, що може статися не лише з людством, а й з природою. Жорстокість військового вторгнення російської федерації в Україну призвела до жахливих гуманітарних наслідків і серйозної шкоди довкіллю. У попередньому моніторингу впливу на довкілля Програма ООН з довкілля попередила, що Україна залишиться з токсичною екологічною спадщиною для прийдешніх поколінь.
Під час конференції з відновлення України в Лугано Україна оголосила, що повне відновлення коштуватиме приголомшливих 750 мільярдів доларів. Як і у випадку з успішним планом Маршалла після Другої світової війни, важливо заздалегідь закласти основу українського плану. Не менш важливо, щоб післявоєнне відновлення відбувалося на принципах сталого розвитку. Наприклад, коли енергетична інфраструктура буде відбудовуватися, вона повинна базуватися на використанні відновлюваних джерел енергії; при відновленні лісів слід захистити їх від рубок, які не відповідають принципам сталого використання; відбудовані будинки повинні відповідати високим стандартам енергоефективності. Майбутнє України має бути максимально зеленим.
Ми раді, що багато країн уже взяли на себе зобов’язання зробити свій внесок у відновлення України. Проте повна відповідальність за збитки має лежати на російській федерації та її структурах. До цього часу міжнародне співтовариство справедливо зосередилося на посиленні санкцій. Настав час розпочати створення цільових механізмів відповідальності.
Розслідування можливих військових злочинів було розпочато як Генеральним прокурором України, так і Головним прокурором Міжнародного кримінального суду (МКС) менше, ніж через тиждень після російського вторгнення. На сьогодні влада щонайменше десятка інших держав також розпочала розслідування ймовірних військових злочинів в Україні за універсальною юрисдикцією.
Усі зусилля мають бути максимально узгодженими. Зокрема, щодо документування шкоди навколишньому середовищу, було б доцільно зробити пріоритетним збір доказів та їх збереження, оскільки будь-яка затримка або нехтування може призвести до втрати можливостей для ефективного документування з метою подальшого висунення звинувачень і можливого судового переслідування.
МКС відзначає 20-ту річницю набрання чинності Римським статутом, тож йому надається можливість вперше застосувати єдине положення Статуту про воєнні злочини, яке стосується екологічних злочинів, стаття 8(2)(b)(iv). Україна також має зробити крок, який вже давно мав бути зроблений, – приєднатися до Римського статуту. Ратифікація дасть їй можливість налагоджувати співробітництво і звертатися за допомогою до Суду відповідно до Консультаційного документа щодо відбору справ і визначення пріоритетів (2016) Офісу прокурора стосовно екоциду, який також є тяжким злочином відповідно до національного законодавства України. Припинення безкарності за екоцид стане сильним сигналом про те, що заподіяння серйозної шкоди навколишньому середовищу є неприйнятним у будь-якій зоні бойових дій.
Існуючі інституції рідко придатні для притягнення до відповідальності за військові злочини, тому історично для таких цілей створювалися спеціальні міжнародні органи. Наприклад, Компенсаційна комісія ООН успішно розглядала позови та надавала компенсацію збитків, завданих внаслідок вторгнення Іраку в Кувейт у 1990-1991 роках; Незалежний слідчий механізм М'янми був створений у 2018 році для збору доказів найсерйозніших порушень міжнародного права та підготовки справ до кримінального розгляду. Подібні міжнародні органи мають бути створені і щодо України з метою забезпечення кримінальної відповідальності.
Чисте, здорове та збалансоване довкілля є життєво важливим для майбутнього України. Незважаючи на те, що міжнародне співтовариство зобов’язане допомогти Україні в її плані сталого відновлення, воно не повинно забувати про свій обов’язок застосовувати та, у разі необхідності, обстоювати міжнародні екологічні норми та правові механізми для притягнення винних до відповідальності.
Саймон ГОЛЬФСТРЬОМ, член парламенту Аландії (Фінляндія), делегат Північної ради, член Альянсу боротьби з екоцидом
