Мало кому з киян відомо, що наприкінці ХV століття магдебурзьке право Києву надав князь литовський Олександр. А не всі литовці знають, що кілька видатних пам’яток архітектури у Вільнюсі з’явилося завдяки волинському князеві Костянтину Острозькому. Ці та інші факти українсько-литовської історії викладені у книжці «Україна: Литовська доба 1320—1569», яку нещодавно презентували науковці. Над створенням книжки працювали провідні історики України та Литви. Як переконані вчені, видання — це тільки перша ластівка, яка містить маловивчену і цілком нову інформацію про історію України ХІV—ХVІ століть.
— Ідея написати книжку про розвиток України у період литовської доби, зокрема, про те, що литовського є у Києві, а українського — у Вільнюсі, визрівала давно. Подібного ще ніхто з учених не робив. В Україні у мене є знайомий, який уже 30 років вивчає історію Луцька. Але лише від мене він уперше дізнався, що замок у його місті з’явився за часів литовського князя Вітовта, — розповів професор Вільнюського університету, співавтор книжки Альфредас Бумблаускас. — Це стало першою зачіпкою для того, щоб почати роботу над книжкою. Відомо, що на той час Україна була могутньою державою: мала п’ять земель у межах Великого Князівства Литовського, та ще чотири — поза його кордонами. Незважаючи на те, що і нині Україна має велику територію, литовці не знають, куди саме їхати і на що у вас дивитися. Тепер це зміниться.
Українські історики теж вважають цю книжку унікальною та неординарною, адже вперше у ній опубліковані близько 300 архівних документів, десятки портретів відомих особистостей, зображення гербів відомих родин України та Литви, зразки грошових одиниць, а також зображення найцікавіших оборонних споруд ХІV-ХVІ століть в українських та литовських містах. Як зізнався посол Литви в Україні Альгірдас Кумжа, що також був присутній на презентації книжки, про деякі історичні факти він уперше дізнався саме зі сторінок цього видання. До речі, видане воно за кошти Посольства Литви в Україні та міністерства закордонних справ Литовської Республіки. Українська сторона приєдналася тільки до творчого процесу створення книжки.
— Змістове наповнення книжки могло б бути зовсім іншим, якби на підготовку дали трохи більше часу. Але перший крок зроблено, нині книжка видана українською мовою, хотілося б надрукувати ще й литовською, — зазначив кандидат історичних наук, співавтор книг з української сторони Фелікс Шабульдо. — Для нас видання важливе тим, що вперше за багато років ми відкриваємо нові факти розвитку України в литовську добу. Адже за комуністичних часів ця тема замовчувалася. Коли Україна ввійшла до князівства Литовського, на наших землях почався процес прогресивних змін. Були проведені аграрна, адміністративно-територіальна та військова реформи. Київ повернув собі статус церковної столиці. Саме в ті часи було закладено багато ідеологічних, політичних та культурних зв’язків між двома державами, які збереглися і до сьогодні.
