Аж на три століття — від дев'ятнадцятого через двадцяте і у двадцять перше — простирається життя 35 громадян нашого краю, повідомили кореспондентові «Дня» у Хмельницькому облуправлінні соціального захисту населення. Це про людей, в яких століття вже за плечима.
Що характерно? 34 довгожителі — жінки. А з чоловіків лише Василь Петренко із села Залуччя Чемеровецького району у 1999-му відзначив своє століття. Катерина Богач із Соколівки Ярмолинецького, Ганна Шевчук із Великої Медведівки Красилівського і Юзефа Рафаловська із Божиковець Деражнянського районів старші від В.Петренка на одинадцять років. Вони народилися у передостаннє десятиліття дев'ятнадцятого століття. Інша характерна подробиця: десять найстарших громадян краю — у Городоцькому районі, над річкою Збруч. У тих мальовничих місцях б'ють джерела цілющої води. Дві Ганни, 105-річна Бриндак і 101-річна Ахтинюк, наразі — у своїх родичів у Хмельницькому, а досі жили у селах. Г.Бриндак — у Шарівці Ярмолинецького району, а Г.Ахтинюк — у Митківцях Летичівського. В інших містах (Кам'янці-Подільському, Шепетівці, Славуті, Нетішині), на жаль, не можуть похвалитися своїми довгожителями. Ще одне цікаве спостереження: шість із 35 довгожителів — Ганни, п'ять — Марії, три — Ірини. Та є і Харитина, Оксана, Домна, Юзефа, Анастасія, Аделя, Розалія, Катерина. Невже й від імені вік залежить?
У шістьох районах із двадцяти у краї, на жаль, немає довгожителів. Кажуть, що колись і там жили свої «від ста літ і старші». Однак ще десять рокiв тому і у краї було втричі більше тих, яким за сто. Життя коротшає. На жаль, далеко не всі, хто дивиться із дев'ятнадцятого століття у двадцять перше, самі себе можуть обійти. Всі згадують лише свої дівочі (а В.Петренко — парубочі) літа. Запевняють, що тоді їм велося вельми некепсько. Аякже, були молоді й повні сили та спрямованості у далеке-далеке майбутнє...
