Через дороговизну воднолижний спорт в Україні довгий час абсолютно не розвивався. Адже тренуватися на водних лижах міг дозволити собі лише той, хто міг оплатити експлуатацію катера та бензин. Через те нині в Україні немає жодного водно-спортивного лижника, який би брав участь у міжнародних спортивних змаганнях, на відміну від західних сусідів, де цей вид спорту є одним з таких, що найшвидше розвивається. Фахівці відносять цей вид спорту до найздоровіших і найбезпечніших (в порівнянні із гірськолижним спортом). Виправити ситуацію спробували в Деснянському районі Києва: на вихідні в парку «Дружби народів», уздовж затоки акваторії ріки Десенка, відкрилася перша в Україні воднолижна канатно-буксирувальна дорога. Її довжина — 560 метрів і одночасно на ній може кататися шість людей.
«На відміну від катання з використанням катера, що є малодоступним для більшості українців, використання канатно-буксировочної дороги дозволить не лише здешевити заняття цим видом спорту в 15-30 разів, але й гарантує його екологічну чистоту, — пояснив інвестор проекту, президент компании КТЦ «Охоронні системи» Юрій Зозуля. — Наша воднолижна канатна дорога відповідає всім міжнародним стандартам і на її базі буде проводитися підготовка спортсменів до участі в республіканських та міжнародних змаганнях. Також канатна дорога дасть можливість будь-кому покататися, попробувати себе в цьому виді спорту».
Як відмітив на відкритті дороги президент Федерації вейкбордингу України Василь Гришко, цей спортивний комплекс також може використовуватися для проведення міжнародних змагань з водних видів спорту, а атестація і сертифікат водно-лижного стадіону, які організатори сподіваються невдовзі отримати, зробить його кращим на території близького зарубіжжя. Фахівці відзначають, що Дніпровська акваторія — це ідеальне природне місце для заняття водними видами спорту (в Європі для цього спеціально копають затоки) і тут можна створити водні стадіони світового рівня. Плюсами даного спортивного комплексу організатори вважають те, що він віддалений від житлових масивів, тож дасть змогу проводити великі шумні заходи, що сам парк знаходиться на стику двох мікрорайонів, сумарна чисельність яких переважає 600 тисяч осіб, а також — добре транспортне сполучення.
Та все ж не обходиться і без труднощів. І головна з них — дороговизна орендної плати за землю в парку. В тому, що влада має посприяти інвесторам в питанні формування цінової політики, переконаний Віталій Кличко, який теж був присутній на відкритті водного стадіону.
«Водний вид спорту — це дуже красиво. Ним може оволодіти кожна людина, — вважає чемпіон світу. — Але якщо влада не піде назустріч, то через деякий час цієї канатної дороги може не бути. За нами — півтора гектари орендованої землі по найвищій комерційній ставці. Можна порівняти з тим, що тут стоять дві заправні станції, які платять таку ж ціну — 400 тисяч гривень на рік. Добре, що є меценати, які вкладають свої гроші, але без підтримки держави ми не зможемо розвивати спорт в Києві. Адже цю роботу слід вважати соціальною, а не комерційною».
Ініціатори створення водного стадіону все ж сподіваються на розуміння влади, оскільки планують приблизно через рік відкрити й другу — ще довшу канатну дорогу (1020 метрів), по якій одночасно зможуть кататися 18 людей, і нагадують, що нині водні канатні дороги існують в 112 країнах світу, в тому числі Росії та Білорусі.
