Усього за три дні комплексної перевірки дотримання земельного законодавства прокуратурою Криму у восьми місцевих радах республіки прокурори опротестували понад 400 незаконних рішень про виділення земельних ділянок на Південному березі Криму загальною площею близько 60 гектарів, — повідомили «День» у прес-службі Республіканської прокуратури.
Ось кілька прикладів, — говорить прес-секретар Наталя Боркіна. — 19 травня прокуратурою Криму опротестовано рішення сесії Маломаякської селищної ради (Алушта), відповідно до якого продано приміщення ЗАТ «Санаторій Круча» і 14,5 гектара земель — всього за 4,2 мільйона гривень. Частина цих земель відноситься до категорії особливо цінних: 4 гектари є парком-пам’ятником садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Круча Карасан», а ще 4 гектари віднесено до комплексної пам’ятки природи — мис Плака. У зв’язку з цим рішення про приватизацію цих земель могло прийматися виключно Кабінетом Міністрів України або рішенням сесії селищної ради при обов’язковому узгодженні з Верховною Радою України. Однак нічого цього зроблено не було. Крім того, продано також і землі комунальної власності, які відповідно до Земельного кодексу також не можуть бути відчужені — це вулиці та площі населеного пункту. Протест прокуратури Криму у цій справі задоволено рішенням сесії Маломаякської селищної ради 20 травня 2005 року, порушено кримінальну справу стосовно посадових осіб за фактом зловживання службовим становищем при відчуженні земельної ділянки.
Прокуратура автономії внесла також протест на постанову Ради міністрів Криму № 432 від 12 серпня 2003 року про продаж земельної ділянки ЗАТ «Санаторій Карасан». Цю постанову Ради міністрів про продаж 21,5 гектара земель Маломаякської та Партенітської селищних рад було прийнято всупереч вимогам чинного законодавства. 18 гектарів вказаних земель як парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва відносяться до природно-заповідного фонду України. З перевищенням службових повноважень посадові особи Ради міністрів автономії ухвалили рішення про продаж у приватну власність земель природно-заповідного фонду, де розташовано пам’ятники культури й історії — знаменитий маєток князів Гагаріних. Внаслідок цього державі нанесено майновий збиток — як фактом незаконного відчуження цієї землі, так і явно заниженою оцінкою земельних ресурсів, адже реальна вартість 21 гектара землі складає не менше 15 — 20 мільйонів доларів США. Протест прокуратури автономії розглянуть на засіданні Ради міністрів. Наступним кроком буде підготовка позову про визнання операції купівлі-продажу незаконного і державних актів на землю недійсними.
Останнім часом налякані чиновники все частіше заявляють, що перевірки прокуратури з виявлення незаконно проданих об’єктів можуть «зірвати курортний сезон», який так вдало складається цього року. Прокурори запевняють громадськість, що йдеться не про «реприватизацію». Реприватизація не має жодного відношення до роботи, яку проводить прокуратура. Перший заступник прокурора автономії Андрій Хочунський пояснив: «Якщо у власника украли машину, і злочинець продав її третій особі, то згідно із законом машина підлягає поверненню власнику. Той, хто її придбав, якщо він добросовісний покупець, має право звернутися з позовом до продавця. І ніхто це не називає реприватизацією, це — передбачений законом процес повернення майна законному власнику. Точно так само підлягає поверненню і майно, вкрадене у держави, у територіальних громад. У всьому світі це називається поверненням незаконно вилученого або викраденого майна. Тому, якщо за результатами перевірок буде встановлено, що рішення про виділення земельних ділянок прийнято з порушеннями закону, землі буде повернено в державну або комунальну власність.
З другого боку, нерідко прокуратура має справу з добросовісними покупцями, які скуповували землю не для банального перепродажу, а для ведення цивілізованого бізнесу. Вони, як правило, вже інвестували значні кошти на благоустрій території, будівництво об’єктів санаторно-курортного призначення. На цих об’єктах вже працевлаштовано сотні українських громадян, відпочиває багато гостей, нові власники справно платять податки та решту обов’язкових платежів до місцевого і державного бюджетів. У таких випадках, на погляд прокуратури, питання має вирішуватися на державному рівні, також згідно із законом. Можливо, новим власникам потрібно буде доплатити державі реальну вартість придбаних об’єктів і земель. Тим більше, що деякі з них, передусім іноземні інвестори, не проти такого варіанта вирішення проблеми. Зараз ми вже поставили питання про розробку відповідного правового механізму», — пояснює Андрій Хочунський.
