Вiтчизняний аграрний бiзнес пом’якшив свою позицію щодо вступу України до Світової організації торгівлі. Якщо раніше вiн виступав категорично проти CОТ, то тепер сформував умови, за яких підтримає урядові ініціативи щодо лібералізації зовнішньоторговельного режиму. По суті, лише аграрний бiзнес на сьогодні вступив у жорстку дискусію з Кабміном щодо вступу України в СОТ, оскільки саме сільське господарство, як очікується, найбільше постраждає від зняття бар’єрів на шляху імпорту. Міністр економіки Валерій Хорошковський визнає, що багато в чому саме від аграріїв залежатиме, наскільки швидко Верховна Рада прийме пакет урядових законопроектів згідно з нормами СОТ. У чому полягатиме можливий компроміс між урядом і найпалкішими критиками ідеї вступу до Світової організації торгівлі, «Дню» розказала лідер аграрникiв у парламенті Катерина ВАЩУК.
— Що хочуть отримати аграрії за свою згоду на вступ України до СОТ?
— Вступ до СОТ різко підвищить конкуренцію на внутрішньому ринку, і це може створити суттєві проблеми для українських виробників аграрної продукції. Для того, щоб на рівних конкурувати з Європою, нам треба стати на їхній рівень по підтримці селянина, по дотуванню цін на такі види продукції, які є завжди збитковими в Україні. Якщо ми не будемо дотувати м’ясо, молоко, ми опинимось за бортом. Виробництво просто знизиться до критичної межі. А це порушення всього економічного балансу в країні.
— До якого рівня, на вашу думку, має зрости сума державних дотацій, щоб сільське господарство не надто болюче пережило інтеграцію з СОТ?
— Має бути дотація на рівні не менше десяти мільярдів гривень щорічно. Це наша принципова вимога. Ми й надалі будемо дуже детально все це аналізувати. Уряд має спочатку забезпечити для селян той же рівень, за яким живуть і реалізовують свою продукцію селяни Європи, а тоді йти до них і конкурувати на рівних. Якщо цього не буде, ми станемо неконкурентоздатними.
— Мінекономіки вже пообіцяло аграрному сектору підвищення дотацій на сільське господарство?
— Мінекономіки розуміє, що таких коштів у нас немає, і робить спробу показати, що їх треба набагато менше. Але іти від бажаного, а не від дійсного, це значить програти. Це значить не мати реальної картини, і потім пожинати не дуже добрі наслідки. Я думаю, що нам вдасться знайти спільну мову з Міністерством економіки, і звести ціни до єдиного знаменника.
— Чи правда, що ваші розрахунки щодо економічних наслідків вступу України до СОТ не співпадають з висновками Мінекономіки?
— Далеко не співпадають. Тут треба теж все погоджувати. Ми з тривогою слідкуємо за цим процесом, і закликаємо уряд детальніше аналізувати, що буде з селом. Україна — насамперед аграрна держава. І не рахуватись із 15 мільйонами громадян, які живуть у селі, у яких єдиний засіб існування — це виробництво і продаж агропродукції, може призвести до того, що завтра ми їм ніякої іншої роботи не зможемо дати.
— Але, в принципі, аграрники вже визначилось зі своєю позицією щодо СОТ?
— Звичайно, в Світову організацію торгівлі нам треба йти. Але не з кавалерійським наскоком. Вступ до СОТ, як і до Європейського Союзу, в будь-якій державі найбільше відбивається на аграрному секторі. Я це вивчала на прикладі Польщі. Вони дуже довго йшли до цього, серйозно готувалися, довгого вели переговори і багато виграли. Все-таки два мільярди євро дотації для невеличкої Польщі — це суттєва допомога аграріям. Хоч селяни там і сьогодні незадоволені. І ви це бачите по рухах в уряді. З польського уряду вийшли лідери аграріїв. Це наслідки того, що не всі їхні позиції були враховані при вступі до Європейського Союзу.
— Українські аграрії теж готові до подібного загострення на політичному рівні при розгляді умов вступу до СОТ?
— Ми зараз будемо жорстко виступати за те, щоб реформи йшли не тільки у формі реформування власності. Настав час заглиблюватись у зміну системи фінансування села. Ось тут у нас є дуже принципові вимоги до уряду.
