Чотирнадцять найбільших аграрних асоціацій звернулися до прем’єр-міністра України з проханням переглянути фінансування галузі на наступний рік. У своєму листі вони зазначають, що на 2011 рік держава записала в бюджеті 10,7 мільярда гривень на потреби галузі, тоді як 2009 року було 10,6 мільярда гривень, а 2008-го — 12 мільярдів гривень.
«З бюджету повністю вилучено дотування посівів цукрових буряків, підтримка розвитку селекції в рослинництві, тваринництві... Змінено також державну підтримку закупівлі складної сільськогосподарської техніки (компенсація 30% вартості покупки)», — розповідає «Дню» про особливості бюджетного процесу на 2011 рік президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
Але аграріїв турбує не тільки розмір бюджетної підтримки. Проблема полягає в тому, говорить президент УАК, що із загального фонду бюджету (ці кошти галузь отримає 100%) планується виділити тільки 690 мільйонів гривен, а в попередні роки ця цифра була значно вищою. Решта — зі спецфонду. Тобто фінансування, наприклад, програми компенсації вартості кредитів, на яку уряд заклав у стабфонді тільки 40% від потрібної суми (900 мільйонів гривень), відбуватиметься в міру надходження коштів до цього фонду. Нагадаємо, що спецфонд поповнюється за рахунок нестабільних джерел доходів, наприклад від приватизації.
Така державна «турбота» про галузь, яка формує майже 20% ВВП країни та перераховує до держбюджету щороку близько 25-ти мільярдів гривень, негативно вплине на її розвиток, переконують аграрні фахівці.
По-перше, через обмеження зернового експорту фермери вже сьогодні недоотримують гроші за плоди своєї праці. Тобто весною вони ризикують не в повному обсязі провести посівну кампанію, вважає голова Аграрного союзу України Геннадій Новиков. А це пряма підніжка для отримання хорошого врожаю зернових, цукрових та інших сільськогосподарських культур 2011 року, вважає він.
По-друге, проектом бюджету на 2011 рік взагалі не передбачено фінансування розвитку тваринництва, говорить президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Миркевич. Він нагадав, що у 1990-ті роки в Україні було вісім мільйонів одиниць великої рогатої худоби, а зараз — 2,7 мільйона, тобто поголів’я зменшилося в чотири рази. «Те, що стоять нулі проти статті тваринництва у проекті бюджету 2011 року, означає, що виріжемо все до останнього копита й інвестуватимемо в чужого виробника, не маючи своєї тваринницької продукції», — невтішно прогнозує Миркевич.
Питання бюджетного недофінансування галузі потрібно вирішувати ще й тому, вважає Козаченко, що в сукупності з нормами Податкового кодексу (скасування відшкодування експортерам ПДВ, зміна механізму дотування виробництва молока) воно призведе до суттєвого падіння прибутковості аграрного бізнесу. Починати в таких умов приватизацію землі, якої очікують вже 2011 року, не варто, бо її вартість буде низькою, попереджають учасники ринку.
І наостанок — бюджетне недофінансування призведе до скорочення кількості сільськогосподарських та фермерських підприємств. «Дуже багато підприємств в таких умовах просто збанкрутують. В нормальних умовах кілька сотень все одно банкрутували, а з таким бюджетом їхня кількість може подвоїтися і навіть потроїтися», — робить невтішний прогноз Козаченко. За інформацією Миркевича, у першому півріччі 2010 року вже закрилося 375 фермерських господарств. І ця тенденція, на його думку, тільки поглиблюватиметься наступного року через бюджетне «недокрів’я».
Щоб мінімізувати всі ці ризики, керівники аграрних асоціацій просять уряд збільшити обсяги реальної бюджетної допомоги галузі на наступний рік. За підрахунками Козаченка, щонайменше потрібно виділити із загального фонду бюджету 5,5 мільярда гривень. Асоціації також просять забезпечити надання державної підтримки підприємствам АПК через механізм здешевлення кредитів в обсязі не менше ніж 1,8 мільярда гривен та 300 мільйонів гривень на створення оптових ринків сільськогосподарської продукції.
ДОВIДКА «Дня»
За даними УАК, кредитна заборгованість сільськогосподарських підприємств перед банками перевищує 26 мільярдів гривень. Разом із підприємствами харчової промисловості це 61 мільярд гривень, з яких понад 70% — пролонговані кредити. Понад сім мільярдів гривень — це проблемні аграрні кредити.
