За статистикою в Україні до 1,5 мільйона громадян, хворих на діабет. Але реально таких пацієнтів може бути три мільйони. Такі дані озвучила дитячий ендокринолог, заслужений лікар України Лариса Ніфонтова. «Офіційні показники треба помножити на два, бо діабет – «німа» хвороба і часто проявляється відкрито через ускладнення. Крім цього, Україна – країна з дуже високим темпом розповсюдження цього захворювання».
«Перше, що треба робити владі – налагодити нормальне забезпечення діабетиків інсуліном», - переконана віце-президент Міжнародної діабетичної асоціації України Наталія Власенко. Кілька років тому громадські активісти домоглися, аби в Україні інсулін закупали не централізовано, а через місцеві департаменти охорони здоров’я – так постачати препарат до пацієнтів простіше. Недолік системи у тому, що на місцевому рівні тендери можна блокувати, чим користуються нечесні компанії. «Цього року в Києві заблокували п’ять тендерів! Дійшло до того, що закупівлі блокують ті, хто не продає інсулін. Останнім часом нечесні гравці гальмують тендери через Антимонопольний комітет», - обурюється Наталія Власенко.
Громадські активісти пропонують змінити схему забезпечення діабетиків інсуліном на систему реімбурсації. За такої схеми ендокринолог виписує пацієнту рецепт, з яким той іде до конкретної аптеки і отримує препарат. Наприкінці місяця аптеки збирають рецепти, за якими видавали інсулін, і надсилають їх до казначейства. За фактом видачі інсуліну казначейство компенсує витрати аптек.
Переваги системи реімбурсації пояснила лікар Київського міського ендокринологічного центру Ксенія Замолотова: «З реімбурсацією пацієнт не залежить від тендерів. Створюють оперативні списки пацієнтів з найменуваннями і кількістю необхідних кожному препаратів. Потім спеціальні аптеки мають закупити інсулін за цими реєстрами. Якщо раптом препарату немає в аптеці, заклад повинен терміново його докупити і наступного дня доставити пацієнту додому». Система реімбурсації діє на Полтавщині та Чернігівщині, її намагаються запровадити у Запорізькій і Київській областях.
У Києві працює близько 15 шкіл самоконтролю для діабетиків. У цих закладах медики та інші спеціалісти вчать хворих, як харчуватися, займатися спортом, контролювати рівень цукру у крові, аби жити повноцінним життям. Лікар Київського міського ендокринологічного центру Ксенія Замолотова зізнається: «До шкіл самоконтролю пацієнти потрапляють через спрямування у лікарнях або за власним бажанням. На жаль, із власної ініціативи звертається мало людей. У нас навчити пацієнта, що він сам відповідає за своє здоров’я і все у його руках, надзвичайно складно».
Сьогодні для діабетиків існує багато штучних бар’єрів. В Україні такі хворі не можуть отримати водійські права, можуть виникати проблеми в аеропортах – на контролі затримують через шприци у сумці. Віце-президент Міжнародної діабетичної асоціації України Наталія Власенко наголосила: «Треба міняти ставлення до діабетиків. За кордоном ця хвороба – спосіб життя».
