Навмисна несплата аліментів — найбільш поширена в Україні категорія невиконаних судових рішень. Як передає ForUm з посиланням на Міністерство юстиції, на неї припадає понад 90% навмисної непокори суду. На другому місці — приховування майна (2,5%), на третьому — опір держвиконавцям (1% від загальної кількості). У чому причина такої неуваги до судових рішень і власних дітей?
Як розповідає доктор юридичних наук, професор, автор Сімейного кодексу України Зореслава Ромовська, майже всі ці злісні неплатники не мають постійного місця роботи і, відповідно, реального майна. До кримінальної відповідальності — а вона належиться за злісну несплату аліментів — такі люди притягуються дуже рідко. «Адже від цього нікому краще не стане», — пояснює Зореслава Ромовська. 2004 року щодо 40% з 9 тисяч 437 позовів про притягнення до кримінальної відповідальності за несплату аліментів ознак злочину суд не виявив.
Проте нерідко така бідність є оманливою. «Значна частина української економіки досі перебуває в тіні, — розповідає член правління Спілки адвокатів Радмила Гревцова. Тому неплатникам часто вдається приховати свій прибуток, з якого й повинні стягуватися аліменти». До цієї категорії неплатників належать, наприклад, численні українські трудові мігранти-нелегали. Крім того, хронічну невиплату аліментів експерти пов’язують ще і з низькою культурою ставлення до родини. Люди не лише в будь-який момент готові до розлучення, але й легко йдуть на відречення від своїх дітей. Так що, як розповідає експерт проекту ООН в Україні «Рівні можливості» Лариса Кобелянська, в невтішній статистиці, оприлюдненій Мін’юстом, винна ще й нинішня криза родини як соціального інституту.
За кордоном можливі «аліментні» ситуації передбачаються в шлюбному контракті, що істотно знижує кількість конфліктів у цій сфері. В Україні, згідно з новим Сімейним кодексом, що набрав чинності з січня цього року, подружжя також може укладати шлюбний або навіть окремий аліментний контракт. Але, як показує статистика, більшість українців цією можливістю не користуються. «Економічний статус не створює потреби в шлюбному контракті, крім того, не всі знають про такий спосіб оформлення стосунків, — говорить Лариса Кобелянська. — Не створено в Україні й традиції шлюбного контракту, немає прецедентності».
До речі, позитивним моментом нового Сімейного кодексу є фактичне ототожнення цивільного шлюбу із зареєстрованим. Діти, народжені в цивільному шлюбі, у випадку розлучення батьків також повинні отримувати аліменти. Їхня сума на сьогодні залишається такою ж — 25% від зарплатні одного з батьків на одну дитину, 33% — на двох, і 50% — на трьох і більше дітей. Ставка може бути й фіксованою, в тому випадку, якщо платник має нерегулярний прибуток.
Насправді злісних неплатників аліментів більше, ніж думає Мін’юст. Як розповідає Радмила Гревцова, однією з проблем у «аліментній» сфері сьогодні є рідке звернення за судово- прокурорським захистом своїх прав...
