У понеділок, у приміщенні Міністерства України молоді та спорту відбулася прес-конференція з участю кращого гравця Європи 2004 року Андрія Шевченка та міністра Юрія Павленка. Причина, через яку наш форвард затримався в Києві — поважна. Нещодавно «Шева» (як називають його мільйони уболівальників) став радником Президента. До кола його обов’язків увійдуть питання соціального захисту дітей із «зони ризику»: неблагополучних, сиріт, вихованців із проблемних сімей і надання їм допомоги розробкою низки проектів із розвитку дитячої спортивної інфраструктури. Андрій дав згоду стати послом FIFA для СОС «Дитячі містечка» і співпрацювати з міжнародною благочинною організацією СОС Кіндердорф Інтернешнл, головним завданням якої є здійснення в Україні проектів довгострокової опіки над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківської турботи. Добродійна організація працює в усьому світі і, наприклад, такими ж її послами стали Крістіан Вієрі в Італії, Рууд Ван Ністельрой у Голландії... Називаючи міністра просто Юрою, Шевченко подякував Президенту за надану довіру та розповів, що найближчим часом розроблятимуть кілька проектів розвитку футболу та всього необхідного для гри.
Проект СОС «Дитячі містечка» в Україні реалізовуватиметься за сприяння Міністерства молоді та спорту. З української сторони, як зазначив Юрій Павленко, це буде організаційна допомога й улагодження всіх бюрократичних моментів. Наприклад, перше дитяче містечко вже кілька років тому планували побудувати в Броварах. Але плани на землю в столичному регіоні, як ви розумієте, мали не лише меценати. За неї тривала справжня «боротьба» між обласною та міською адміністраціями. Перемогли — не без допомоги нової влади — діти. Закладка першої цегли запланована на День незалежності, а здати об’єкт збираються до 2006 року. Усього дитячих містечок СОС побудує 6—7. Це будуть заклади з «сімейною формою опіки», наголосив міністр. «Матері»-вихователі в кожному містечку виховуватимуть близько 100 дітей. Звісно, з урахуванням приблизної цифри дітей-сиріт і тих, хто залишився без батьківської опіки, — 100—150 тисяч, — це дуже мало, але ж якщо про це постійно говорити та нічого не робити, отримаємо ефект лавини. А ще подумалося, що ми ще довго будемо лише «організаторами» та «улагодниками» організаційних моментів, поки в Україні не з’явиться чіткий і прозорий закон про меценатство. Оскільки СОС Кіндердорф Інтернешнл не може, та, за великим рахунком, і не повинна, займатися проблемами лише в одній окремо взятій країні. У Африці й Азії проблем із дітьми-сиротами не менше. Та й чи не соромно звалювати турботу про НАШИХ дітей на іноземців? Утім, за словами Павленка в бюджеті закладено близько $70 млн. на програми, пов’язані з захистом дітей, а в майбутньому році міністр сподівається цю цифру збільшити.
Андрій Шевченко у свою чергу пообіцяв, що робитиме все можливе для залучення уваги й інвестицій до цієї проблеми. Власне, він уже робить. Проводить добродійні матчі, організовує акції, відраховує гроші... Багато хто знає про нещодавній матч у Мілані зірок італійської естради з українцями. Андрій днями розмовляв з артистом Джанні Моррані та домовився, що наступна гра пройде вже в Україні. А ще Андрій говорив щирі й тому красиві слова про те, що різних проектів може бути багато, але головний із них — у наших душах. «Наша душа нам допоможе». Андрій знає, про що говорить. Не так давно він став батьком. І на досягнутому зупинятися не збирається. У його планах — ще чотири братики або сестрички для сина Джордана.
