Економічна криза — це не лише соціальне лихо й випробування для усього, що було зроблено суспільством до неї. Це — ще й можливість, а головне — необхідність напружити усі інтелектуальні, матеріальні та фінансові сили й винайти щось таке, що поставить суспільство на новий, вищий щабель розвитку. «Ніяка економічна ситуація не може бути настільки безнадійною, щоб рішуча воля й чесна праця всього народу не могли впоратися з нею», — писав батько німецького економічного чуда Людвіг Ерхард. Успадкована від нього європейська економічна політика вже багато років базується на кластерно-орієнтованому підході, а тому дає неабиякі плоди.
Через більш ніж 60 років після Ерхарда й Україна робить перші кроки до того, щоб об’єднати у кластерах потенціал бізнесу та науки. «Треба віддати належне: час від часу наша влада, наші Кабміни намагаються підняти окремі кластери-локомотиви. Інша справа, що з цього виходить», — сказав «Дню» економіст і колишній урядовий секретар Кабміну Віктор Лисицький. Та вчора Держінвестицій зробив системний крок — провів круглий стіл «Інноваційний розвиток регіонів: кластерні ініціативи — європейський досвід для України». Провідний екперт проекту Євросоюзу «Підтримка наукоємних та інноваційних підприємств, а також трансфер технологій у бізнес в Україні» Деклан Керол в першу чергу визначив кластери як інструмент підвищення конкурентоспроможності, а мету проекту — як стимулювання інноваційної активності, подолання розриву між наукою та ринком шляхом трансферту технологій як у межах України, так і поза ними. Він поділився досвідом європейської спільноти у галузі інновацій, розповів про екомномічну політику ЄС щодо підтримки кластерних ініціатив, які, на думку експерта, створюють можливості для конкуренції в ході співпраці.
Більш докладно інформував про практичну роботу у цій сфері директор відділу регіонального розвитку уряду Західнопоморського воєводства Польщі Яцек Баранецький. На його думку, саме регіони мають оптимальний потенціал для запровадження інновацій. У воєводстві для цього був створений керівний комітет з регіональних активістів — політиків, науковців, бізнесменів. Починав він з того, що вивчав інноваційні потреби та можливості підприємств краю, налагоджував трансфер знань, підвищував, за словами Баранецького, інноваційну «свідомість» підприємств, визначав стипендіатів у інноваційній царині. Велику роль у цьому відігравали фінансові фонди, зокрема Польська фундація підприємництва, спеціалізовані установи інфраструктури бізнесу.
У воєводстві політику в галузі інновацій координує дорадчий орган при маршалку уряду — регіональна рада у справах економіки, інновацій та технологій. На фінансування відповідної стратегіі, згідно з программою на 2007—2013 роки, в її розпорядженні 835 мільйонів євро. Але це далеко не єдине джерело фінансування інновацій. У північно-західній Польщі, зі слів Баранецького, набула розвитку широка мережа так званих ангелів бізнесу — підприємців, які мають у своєму розпорядженні «трохи більше» вільних коштів, і ними, звичайно, не безкорисливо, підтримують інноваційну діяльність коллег.
Цікаво, що польські інноваційні підприємства відчувають значну підтримку євроспільноти, для чого створено та випробувано протягом багатьох років надійний механізм. Щоб отримати допомогу, як пояснив Баранецький, треба «показати думку», тобто обгрунтувати реальність намірів. А крім того, підприєство, що сподівається на допомогу ЄС, повинно зробити також і власний внесок. У залежності від цих двох обставин європейська інвестиція може сягнути 70—80% необхідних для реалізації проекта коштів. Першочергову підтримку отримують підприємства, які працюють у стратегічних для даного регіону галузях. Це тут називають регіональним форсайдом — інноваціями у майбутнє.
Зокрема, у Західнопоморському воєводстві це рибна галузь, хімічні виробництва та транспорт, зауважила, виступаючи на круглому столі, директор Регіонального центру інновацій та трансферту технологій того ж воєводства Ясміна Солеська. Вона також зробила надзвичайно цікаві для українців повідомлення. Йшлося не тільки про те, що у розпорядження центру щороку виділяється 30 мільйонів злотих, які використовуються для підтримки інновацій за схемою: бізнесова ідея, дослідний проект, навчання спеціалістів і поради їм, трансферт технологій, спільні досліди з вишами, — а і про те, що й українські підприємства можуть звертатися по допомогу до органів ЄС, зокрема, до вищезгаданого проекту ...
