Учора, напередодні вирішального для української збірної матчу з футболу, її суперники, а точніше Німецький футбольний союз в особі його президента Герхарда Майєр-Форфельдера вручили відділенню дитячої онкогематології Київського обласного онкологічного диспансеру чек на суму 50 тисяч марок. Тим самим, за словами голови НМС, вони хотіли підкреслити свою активну суспільну і соціальну позицію. «Футбол — це важливо, але ще важливіше піклуватися про майбутнє», — сказав президент у своєму вступному слові. Займаючи пост міністра культури, Гергард Майєр-Форфельдер у себе на батьківщині весь час допомагав дітям, хворим на рак. Для того, щоб вони не відчували себе далекими від життя і з упевненістю та оптимізмом дивилися у майбутнє, для них була створена школа при онкологічній лікарні. А крім цього, Гергард Майєр-Форфельдер купив будинок, у якому пізніше розмістився центр реабілітації онкологічних хворих. На церемонії вручення символічного чека (гроші будуть передані через посольство) був присутнім і посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Дітмар Штюдеманн, який підкреслив, що дана допомога є конкретно направленою і тому більш дієвою.
Відділення дитячої гематології у Київському обласному онкологічному центрі — свого роду щасливчик, оскільки допомога німецької сторони стала тут уже практично нормою. Саме відділення було відкрите за підтримки німецьких спонсорів у 1994 році. А те, що з кожним роком збільшується кількість дітей і їх батьків, які вже спокійно можуть викреслити зі свого життя страшні дні, проведені у лікарні, і повернутися до повсякденного життя, спричинено, насамперед, тим, що практично всі медикаменти та обладнання постачається німецькою стороною. Тому вирішальним фактором для видужання дитини не є достаток сім’ї. Лікар блоку загальної гематології Наталія Дербенкова розповіла «Дню», що лікування від лейкемії триває близько двох років. Півроку — інтенсивна терапія, півтора роки — підтримуюча хіміотерапія. У 70% дітей, які тут лікувалися, вже не буває рецидивів. Щоправда, за її словами, трапляється, що батьки самі забирають дитину не пройшовши до кінця курс лікування, довіряючи більше нетрадиційним методам або лякаючись наслідків хіміотерапії. Зараз у відділенні 40 ліжок і порожнiх місць, на жаль, немає. В основному діти лежать зі своїми батьками, і деякі знаходяться тут уже більше півтора року. Лікарі клініки намагаються створити тут «атмосферу надії» і, наскільки це можливо, приховати від інших трагічні випадки... Малюнки маленьких пацієнтів розвішані на стінах у відділенні, на багатьох з них сонце, яскраві квіти і птахи.
