Через два тижні в Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» відбудеться знакова подія — відкриття Батуринської цитаделі, а також Музею археології Батурина, Музею гетьманської слави у палаці Розумовського та комплексу пам’ятників. Щоб надати цій події ще більшої ваги, значимості та привабити туристів, Міністерство закордонних справ України днями передало Батуринському заповіднику понад 50 листів гетьмана Івана Мазепи та оригінал поеми Байрона «Мазепа», виданого у 1819 році. Саме його історики вважають найціннішим з-поміж повернутих раритетів, адже він підтверджує міжнародне визнання українського гетьмана.
— Поема Байрона про Івана Мазепу — це яскравий доказ того, що діяльність гетьмана та його наміри здобути для України незалежність схвально оцінювали у різні часи міжнародні діячі, у тому числі й письменники. Для нас це видання цінне й тим, що поема вийшла ще за життя автора, а таких раритетів у світі лишилося дуже мало, — розповіла завідувач відділу науково-просвітницької роботи заповідника «Гетьманська столиця» Наталія Сердюк. — Не менш цінними для нас є знайдені в архіві Санкт-Петербурга листи Мазепи. Вони перебували у складі Меншиковського архіву, який вважався зниклим після пожежі, що сталася у Батуринській фортеці 1708 року. Але Меншиков прихопив з собою «Батуринський архів» разом із похідною канцелярією, завдяки чому і збереглися листи Мазепи. На них випадково натрапила російська дослідниця Тетяна Таїрова-Яковлєва, працюючи з історичними архівами Санкт-Петербурга. Саме вона допомогла нам зробити копії листів, які нині зберігатимуться в Музеї гетьманської слави у палаці Розумовського.
Наразі в архіві Санкт-Петербурга зберігається ще кілька десятків цінних документів гетьманської доби. Але, як переконують історики, частина архівів, повернутих в Україну, — безцінна, якщо зважити на те, що протягом 300 років матеріали так званого Батуринського архіву винищувалися (через це в українських музеях мало експонатів гетьманської доби). Серед інших документів — копія листа гетьмана Правобережної України Андрія Могили до Папи Римського Інокентія ІІ, написаного 1664 року. Зовні це звичайний лист на аркуші паперу А4 з кількома печатками. Але для істориків він цінний не зовнішнім оформленням, а змістом — у ньому гетьман дякує Папі за допомогу у війні з турками. Як розповів міністр закордонних справ України Володимир Огризко, цей лист знайшли в архівах Великої Британії, а працюючи з історичними архівами Естонії, знайшли шифрувальні листи між представником Швеції у Москві та Естляндським командувачем. У них міжнародні діячі обговорюють військово-політичну ситуацію в Україні.
Більшість цих документів написані староукраїнською та давньолатинською мовами. На жаль, у Батуринському заповіднику поки що немає фахівців, які б могли їх перекласти. Проте у заповіднику переконують, що це питання майбутнього, нині ж найважливіше, що документи повернулися на історичну батьківщину — туди, де їм і слід бути.
