Під гаслом, який винесений у заголовок, цього року в Києві пройшла акція з вшанування пам’яті загиблих журналістів. Відбулася вона у день зникнення Георгія Гонгадзе, 16 вересня, за участю представників ЗМІ, правозахисників, громадських активістів. Дуже правильні слова про «безкарність», але...
13-та річниця зникнення та вбивства журналіста Георгія Гонгадзе в черговий раз продемонструвала неоднозначне сприйняття цієї трагедії. Воно проявляється як у ставленні до самої справи Гонгадзе з усіма похідними та впливами, так і в діях у середовищі журналістів.
«У справі Гонгадзе вже давно все ясно, — пише у «Фейсбук» головний редактор «Дня» Лариса Івшина. — Але у влади не має бажання ставити крапку, а у суспільства моральної сили прийняти гірку правду. Зокрема про себе... Прочитайте обвинувачувальний вирок Пукачу. Невже не достатньо?»
Виявляється, для багатьох політиків, громадських діячів, журналістів... цього недостатньо, особливо коли в хід ідуть фінансові стимули. Коли ще в 2011-му в рамках пошуку замовників вбивства була порушена кримінальна справа щодо екс-президента Леоніда Кучми, багато хто перераховував безліч причин, чому це стало можливим, але майже не говорили про саму суть.
Тому перший заступник генерального прокурора України Ренат Кузьмін, хоч як би хто до нього ставився, мав рацію, коли звинуватив журналістів у тому, що постанова про порушення справи проти Кучми була скасована судом в тому числі через їхню вину. Разом із тим Кузьмін уже заявляв, що після вступу в дію нового Кримінально-процесуального кодексу справа відносно замовників убивства Гонгадзе автоматично була поновлена.
Буквально ж днями в інтерв’ю порталу news24.ua перший заступник генпрокурора сказав: «Зібрано достатньо доказів для того, щоб повідомити про підозру у співучасті у вбивстві замовника цього злочину (вбивство Гонгадзе. — Авт.). Робота з викриття підбурювача й інших співучасників ще ведеться. У рамках цього розслідування проводяться необхідні слідчі дії й у кримінальній справі щодо насильств над журналістом Олексієм Подольським та народним депутатом минулих скликань Олександром Єльяшкевичем».
Адвокат вдови журналіста Георгія Гонгадзе Валентина Теличенко прокоментувала заяву Кузьміна, назвавши її «прикладом політичних спекуляцій». Дивна реакція...
До речі, версії щодо причин порушення справи проти Кучми продовжують тиражувати й досі. Одна з найпоширеніших — нинішня влада на чолі з Віктором Януковичем намагається тримати на гачку родину Кучми, зокрема його зятя Віктора Пінчука, який володіє солідними капіталами, в тому числі медіа-ресурсами. Про це, між іншим, говорила і Теличенко. Можливо, згадана версія є правдивою, та хіба це головне? Хіба не є найголовнішим те, що справу щодо замовників все-таки порушили, і завданням в першу чергу журналістів мають бути не порожні розмови або відмовчування, а тиск на владу, щоб та нарешті наважилася покарати замовників злочину?
