Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Безпека – влаштовує. Все інше – не дуже

Лише 23% українців задоволені своїм рівнем життя та соціальними можливостями
4 листопада, 2014 - 11:52

За результатами дослідження американського аналітичного центру Pew Research Center, яке проводилося з березня по червень 2014 року, лише 23% українців задоволені умовами свого життя. За цими даними Україна опиняється серед найменш задоволених націй світу і ділить останні сходинки з Йорданією, Танзанією, Кенією та Єгиптом. Кожен другий українець зазначає, що ситуація із загальним рівнем життя погіршилася протягом останніх п’яти років. Але 44% українців вірять, що в майбутньому все налагодиться. Цікаво, що найбільше  наших громадян (62%) задоволені безпекою власного місця проживання, а найменше (27%) — загальними умовами проживання. Найбільш важливими аспектами життя українці вважають здоров’я (78%), наявність власного житла (75%) та якісну освіту для дітей (65%). Найменше уваги респонденти приділили можливості подорожувати (31%), наявності власного авто (29%) та доступу до Інтернету (26%).

До слова, найбільш задоволеними життям націями виявилися мексиканці, ізраїльтяни, венесуельці, сальвадорці та бразильці.

Вадим ВАСЮТИНСЬКИЙ, соціальний психолог:

— Річ у тум, що в українців своєрідний стиль спілкування. Ми дуже любимо нарікати. Навіть якщо все добре, а тим паче дуже добре, то за ознаку хорошого тону в нас вважається применшувати своє задоволення. Той, хто світиться від щастя, часто викликає не дуже позитивну реакцію. Ми погано вміємо порадіти з іншими за їхні успіхи. Як мені здається, тут є дуже цікавий опосередкований вплив нашої історії.

Українці як соціальна спільнота протягом тривалого часу були позбавлені суб’єктності. Хтось завжди вирішував щось за нас. Наприклад, вирішувала Москва, а не Україна на рівні глобальному, і вирішувало начальство, а не громадяни на рівні побутовому. Такий стан завжди викликає почуття нереалізованості. Через брак свободи людина приречена бути пасивною, залежною, від неї не вимагають ініціативи, а навпаки, всіляко пригнічують такі пориви. Рано чи пізно це обертається незадоволенням собою. Цей феномен більшою мірою виявляється в чоловіків, не тільки в українських, а загалом в пострадянських.

Олена БЕРЕЖНЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: