Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Біль Бабиного Яру

У Національнiй філармонії України прозвучав Каддіш-реквієм Євгена Станковича
27 червня, 2006 - 00:00
КОМПОЗИТОР ЄВГЕН СТАНКОВИЧ ПРЕМ’ЄРОЮ ЗАЛИШИВСЯ ЗАДОВОЛЕНИЙ / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День»

Цей вокально-симфонічний твір написаний маестро на слова популярного поета Дмитра Павличка 1991 року — до 50-ї скорботної річниці трагедії в Бабиному Яру під час Другої світової війни. Нині композитор зробив нову редакцію Каддіш-реквієму, приурочивши прем’єру до 65-річчя трагедії. Цей твір був виконаний Симфонічним оркестром Національної філармонії України (диригент Микола Дядюра), капелою «Думка» (художній керівник Євген Савчук), солістами Національної опери Сергієм Магерою (бас) і Дмитром Поповим (тенор), а також актором Російської драми Олегом Савкіним (читець).

Каддіш-реквієм — масштабний твір. Його подвійна назва свідчить про те, що композиторська палітра Євгена Станковича не обмежується якимось одним стилем, жанром, національною традицією... Євген Федорович має не лише неабиякий талант, яскраву творчу індивідуальність і універсальну майстерність. У Каддіш-реквіємі він передає величезну загальнолюдську скорботу, біль, гнів, смуток, спустошеність... Слов’янські, східні, єврейські, язичницькі, знеособлено-фатальні мотиви звучать з однаковою переконливістю, відшліфовані як традиційними, так і новаторськими композиторськими прийомами і мають струнку форму. Оркестровий вступ і 7 частин з програмними назвами: «Владика світу», «Ми тут лежимо», «Буде суд», «Схилений вітром осіннім», «Мойсей сивий», «Радійте», «Великий Боже» — вибудовуються в грандіозну композицію. В основі Реквієму — поетичний переклад єврейського Каддіша, тобто плачу. У цьому творі звучить українська мова й виконуються тексти на івриті. Музика Каддіш-реквієму видовищна й самодостатня, як містерія. Для втілення своїх задумів композитор використовує оркестр у всьому розмаїтті його тембрів, хор, голоси солістів і виразну мову читця.

Варто зауважити, що слухачів «Бабин Яр» приголомшує, і з’являється майже фізичний біль, а перед уявним поглядом постають картини страшних кадрів історичної кінохроніки і з’являється відчуття, що трагедія сталася не 65 років тому, а нині...

Автор Каддіш-реквієму, уродженець Закарпаття, наш сучасник Євген Станкович написав кілька симфонічних творів, оперу «Цвіт папороті», п’ять балетів, ораторіальних, камерно вокальних і камерно-інструментальних творів, музику до спектаклів і фільмів тощо. Євген Федорович відзначений багатьма державними нагородами, він, не зважаючи на гучні титули, благородний і скромний, як і годиться видатній особистості. Його музика говорить сама за себе, прославляючи маестро краще за всілякі слова. Однак найталановитіша музика мовчить, якщо нікому втілити її, примусити звучати. «Бабин Яр» — колосальний за смисловим навантаженням твір, дуже трудомісткий для інтерпретації, вимагає від виконавців філігранно володіти мистецтвом оркестровки, ритмічною примхливістю. Привести до єдиного знаменника все музичне розмаїття, збалансувати звучання різних пластів вдалося завдяки копіткій праці музикантів і співаків. Особливо хочеться відзначити чудове виконання Каддіш-реквієму Філармонічним оркестром і капелою «Думка». Співпраця цих відомих колективів дуже плідна, й рік по року вони дарують меломанам цікаві й резонансні програми. Музиканти та хористи тонко інтерпретують музику різних епох, а також є першовідкривачами творів сучасних композиторів. Успіх Каддіш-реквієму — яскраве підтвердження цього.

Олена ЖУКОВА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: