Порадуємося за білорусів, за їхнє молоде покоління: відтепер в сусідній країні не можна розпивати пиво на вулицях. Адже відразу стає гірко, коли бачиш усюди — на Майдані Незалежності, у дворах, на вулицях, навіть у громадському транспорті — то групу молодиків з пляшками в руках, то вагітну жінку, яка підтримує компанію свого чоловіка, то зовсім дітей, яким, здається, ще немає й десяти років...
Алкоголізм невиліковний, пивний — теж. Це перше, що мають говорити батьки дітям, які щодня бачать, як нашими вулицями ходять молоді і не дуже люди з пляшками пива, як весело сміються з білбордів дівчата з тим же напоєм в руках, якими життєрадісними виглядають дядьки з пивними животами у телевізорі. Важко протистояти комерції, особливо коли хитрі рекламісти тиснуть на найслабкіше в підлітків — бажання самоствердитися, бути дорослим, не гіршим від інших. На жаль, інших стандартів «дорослості» реклама не пропонує, хоча цим, очевидно, має займатися держава. Тому виходить, що виробники пива та рекламісти заробляють на наших комплексах надприбутки, а Україна спивається. Найстрашніше, що спивається молоде покоління.
Юні українці посіли перше місце у світі за рівнем споживання алкоголю серед дітей та молоді. Такі дані містяться у новому міжнародному дослідженні Всесвітньої організації охорони здоров’я, яке провели наприкінці 2008 року. Під час дослідження було опитано майже 208 тисяч учнів п’ятого, восьмого та десятого класів із 41-нієї країни світу. За результатами отриманого матеріалу вчені склали перелік країн, в яких явище так званого підліткового алкоголізму набуло особливо загрозливих масштабів. Перше місце — за Україною, де 40% підлітків вживають алкогольні напої принаймні раз на місяць. Також, на думку головного нарколога Міністерства охорони здоров’я України Анатолія Вієвського, нині в молодих українців проблеми з алкоголем виникають вже в 14—15-річному віці. За його словами, сьогодні в країні 1% дітей 12—13-ти років щодня вживають алкогольні напої.
На думку фахівців, останнім часом в Україні відбувся вибух саме пивного алкоголізму (йдеться й про так звані слабоалкогольні напої типу тоніків, ром-коли тощо): якщо 10—15 років тому хворих з такою залежністю було один-два на 100 алкоголіків, то зараз — більше ніж 10. Експерти сумно констатують: вже нині залежними від так званих слабоалкогольних напоїв загалом є 15—25% жителів мегаполісів. Захоплення цими нібито невинними напоями наркологи та психіатри називають «м’якою присадкою на алкоголь». Причому фахівці наголошують: мова далеко не завжди про «соціальне дно» — серед залежних є багато освічених, на перший погляд благополучних людей, які зараховують себе до середнього класу.
Найгірше, що українці й досі думають, що пиво — нешкідливе. Але, за словами виконавчого директора Українського інформаційного центру з проблем алкоголю і наркотиків Костянтина Красовського, «одна літрова пляшка пива міцністю п’ять градусів еквівалентна 50 г чистого алкоголю, або 125 гр горілки». Через те наркологи наголошують: пивний алкоголізм підступніший, бо розвивається непомітно, але потім відразу переходить у важку форму і дуже важко лікується. Як стверджують експерти ВООЗ, при регулярному вживанні пива пивний алкоголізм може розвинутися вже через півроку у жінок, хоча середня тривалість такого шляху жінки вниз — два-три роки. У чоловіків це займає трохи більше часу: приблизно шість років. Але все це — дуже індивідуально, бо спрацьовує багато інших факторів — стреси, хронічні захворювання тощо.
Народні депутати нещодавно дружно подолали вето Президента на заборону гральної індустрії, як і перед тим, у травні, дружно проголосували за заборону грального бізнесу. Можливо, тепер час звернути увагу на наші вулиці і заборонити вживати привселюдно пиво, як це зробили в Білорусі? Очевидно, що галасу навколо такого рішення буде менше, ніж навколо теми грального бізнесу. Чи нам знову потрібна якась біда, як у Дніпропетровську? Вже й так нікуди далі...
