Питання, хто став студентом, а хто ні, нарешті вирішено: ВНЗ вже оприлюднили списки зарахованих абітурієнтів — за попередніми підрахунками Міністерства освіти та науки України, цього року студентами стануть майже 600 тисяч юнаків та дівчат. Однак вступна кампанія-2009 поки що триває, зокрема для тих, хто хоче здобути освітній рівень спеціаліста чи магістра. Міносвіти дозволило проводити вступні випробування та зарахування на ці освітні рівні до 25 серпня — через збільшення обсягів держзамовлення.
Натомість проблеми вступної кампанії лишилися тими, що й торік: більшість місць державного замовлення на престижних факультетах знову зайняли пільговики. Наприклад, за словами проректора Київського національного університету ім. Т. Шевченка з науково-педагогічної роботи Володимира Шевченка, на 25 державних місць на спеціальність «Реклама та зв’язки з громадськістю» претендувало 33 пільговики (і так — на більшості престижних факультетів). До списку зарахованих потрапили не всі: тільки ті, хто мав високі бали та подав оригінали документів.
— Хоча проблема пільговиків не найбільша проблема у вищій освіті України, але позбутися її варто. Для цього треба ввести квотування, — зазначив президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт. — Пільгові категорії вступників закладені у кількох законах, які найближчими роками Верховна Рада або певні політичні сили навряд чи будуть переглядати. Тому найефективніший спосіб боротьби з цим явищем — через суд, мотивуючи конституційним правом на освіту. Стосовно пільговиків у нашому університеті, то цього року нам вдалося повністю вирішити цю проблему: ми підняли найвищий бал сертифікатів, а також заявили, що направимо документи пільгових абітурієнтів на перевірку до СБУ. Після чого половина з них забрали свої документи.
Як наголосила пані Волошина, до наступної вступної кампанії слід вирішити проблему із тим, що випускникам дозволяється подавати сертифікати в необмежену кількість вишів (цього року був встановлений навіть своєрідний рекорд — один абітурієнт подав документи відразу у 61 навчальний заклад). Тому ректори ВНЗ пропонуватимуть Міносвіти обмежити кількість університетів, куди може вступати один абітурієнт до трьох — п’яти. Інший варіант — брати з випускників певну плату за подачу документів.
— Коли випускник подає документи одразу у кілька ВНЗ, причому на зовсім протилежні спеціальності, складається враження, що рішення, ким він хоче працювати протягом усього життя, — він приймає за лічені дні. Так, був випадок, коли дитина подала оригінали документів на спеціальність «Економіка підприємства», а днями забрала їх, щоб перевестися в інший університет на філологічний факультет, — сказав відповідальний секретар приймальної комісії Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Олександр Востряков. — Але вибір своєї професії слід робити, як мінімум, за півроку до вступу.
Не змінився цього року і рейтинг найбільш популярних спеціальностей. На факультети з економіки, права, міжнародних відносин та іноземної мови на одне місце претендувало по кілька десятків осіб, зокрема в університеті ім. Т. Шевченка на спеціальність «Фінанси та кредит» конкурс був 33 особи на місце, «Реклама та зв’язки з громадськість» — 41, «Туризм» — 15. Як запевняють керівники провідних ВНЗ, в цілому їм вдалося відібрати кращих із кращих. Та це й не дивно, адже прохідний бал на деякі спеціальності (право, економіка) був піднятий до 180 — 195. І такі хороші результати мало чимало вступників. З іншого боку це призвело до того, що протягом останнього року навчання школярі вчили добре тільки ті предмети, з яких писали тести. Тому наступного року керівники ВНЗ пропонують враховувати при вступі не тільки бали сертифікату, а й оцінки в шкільному атестаті.
