Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Біоритмами ми ближчі до Європи»

Міністр МНС просить Верховну Раду переглянути рішення не переходити на «зимовий» час
6 жовтня, 2011 - 00:00
«ЧАС ІДЕ» / ФОТО ТАРАСА РОМАНЮКА

Міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога звернувся до голови Верховної Ради Володимира Литвина з ініціативою переглянути рішення парламенту, яке стосується зміни порядку обчислення часу в Україні — про це йдеться в листі міністра, направленому Володимирові Литвину.

Як зазначає прес-служба МНС, «сьогодні надходять численні звернення громадян, зокрема медичних фахівців, метеорологів, учителів, в яких наголошується, що це рішення було ухвалене без належного врахування пропозицій відповідних науковців, фахівців та громадської думки». У міністерстві зазначають, що, на думку очільника їхнього відомства, «рішення про встановлення на території України часу другого часового поясу з додаванням однієї години негативно вплине на життєдіяльність значної частини громадян України, завдасть шкоди здоров’ю людей, призведе до певних економічних втрат, спричинить звичайні людські життєві складнощі». Віктор Балога зазначив, що особливо це відчуватимуть жителі західних областей України, де в зимовий період, у разі збереження нововстановленого порядку, світлий час доби наставатиме після 9-ї ранку.

Віктор Балога наголосив, що науковці, в тому числі Українського гідрометеорологічного центру, зважаючи на географічне положення України, вважають природним і виправданим з точки зору здоров’я громадян та економічних інтересів держави другий часовий пояс, який найточніше відповідає астрономічному часу. Другий пояс — це зимовий час. І за інформацією прес-служби МНС, переважна більшість фахівців схиляється до того, щоб раз і назавжди перейти саме на «зимовий» час. Щоправда, за даними експертів, для України характерні два часових пояси: західні області більше влаштовує європейський час, південні та східні — московський.

Але дивує, чому раніше не порушувалося це питання на рівні міністерства, чому не проводилися консультації з фахівцями? Адже проект постанови № 8330, за який 20 вересня у Верховні Раді проголосували 226 депутатів із необхідних 226-ти, регіонал Олег Надоша вніс до парламенту ще у квітні цього року. І рішення не переходити на «зимовий час» Україна прийняла услід за рішенням Росії та Білорусі.

Михайло КУРИК, доктор фізико-математичних наук, професор, директор Українського інституту екології людини:

— Кожна людина підпорядкована біологічному ритму території, на якій живе. Це означає, що кожні дві години в нашому організмі змінюється активність органів, а їх — 12, тобто організм перебуває в постійній динаміці. Під кутом зору стаціонарного місця проживання, людина пристосовується до біоритмів, які визначені самою природою. Коли загальний час нашого життя більш-менш збігається з часом на території, де ми живемо, проблем у нас не виникає, як це може бути у стюардес, далекобійників, моряків, тобто тих, хто постійно перетинає часові пояси. Адже збій ритміки «збиває» фізіологію — люди це відчувають. Якщо ж ми не переводимо годинника на годину, то, як стверджує офіційна медицина, можливість відчути якісь при цьому зміни є малоймовірною. Наш інститут багато часу приділяє вивченню ритмології, і ми можемо стверджувати з точки зору фізіологічного або функціонального стану здоров’я, що зміна часового поясу на одиницю не впливає на організм.

Але якщо говорити про Україну, то у нас є Захід і Схід, при цьому східні й південні області за часовим поясом є ближчими до московського часу, а західні — до середньоєвропейського. Це наші особливості, але ділити Україну в такий спосіб — негоже. Було б добре, якби держава мала єдиний час. Для України він — ближчий до європейського. Вважаю, що нам потрібно вибрати його і зробити раз і назавжди. Якщо ж ми так турбуємося про наше здоров’я, то його стан більш детермінований довкіллям, аніж переведенням чи непереведенням стрілок годинника на одну годину. Значно більше негативного впливу на нас справляють екологічні та соціальні проблеми, стресові ситуації. Вони шкідливіші, аніж несинхронний вплив на нашу ритміку.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: