Далі — більше. Віце-прем'єр озвучив відоме — уряд не становить якоїсь однієї політичної сили. С. Тигипко «розуміє вимогу прем'єр-міністра» до уряду визначитися з партійною приналежністю, але сам, наприклад, не збирається вступати в якусь політичну партію. Так само, посилаючись на Конституцію, вважає й інший представник «блоку» — міністр фінансів Ігор Мітюков. І тільки міністр економіки Василь Роговий нібито має намір пiдшукати собi партію (його, до речі, дуже підтримують парламентські зелені).
Іншими словами, урядову чашку розбито, а для формування уряду, що політично визначився, доведеться настійно умовляти «неслухняний» економічний блок або просто замінити його, ризикуючи створити за рамками Кабміну ще одну опозицію в обличчі свіжовигнаних, котрі багато знають. До речі, до списку можливих у такому разі претензій до віце-прем'єра можуть додати «несприяння» виплатам зарплат і пенсій. Саме так можна перекласти мовою мас небажання С. Тигипка (як і голови Нацбанку Віктора Ющенка, й самого МВФ) включати друкарський верстат. «Обсяг емісії 1999 року, — вважає віце-прем'єр, — повинен визначатися рівнем інфляції, затвердженим у держбюджеті». А він, як твердять і С. Тигипко, і В. Ющенко, становитиме близько 980 млн. грн., виходячи із розрахункового рівня інфляції 7,8%.
№222 19.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»