Мономістам готують новий механізм фінансування соціальної інфраструктури. Його розробила Федерація роботодавців України (ФРУ), яка найближчим часом винесе на розгляд урядові пропозицію надати містоутворювальним підприємствам право зменшувати базу оподаткування на суму витрат, спрямованих на розвиток своїх монофункціональних міст. Сьогодні містоутворювальні підприємства можуть фінансувати розвиток соціальної інфраструктури своїх міст лише з прибутку, який оподатковується. Тому можливості фінансової підтримки для міст обмежені. «Навіщо оподатковувати на прибуток гроші, які підприємства витрачають на розвиток мономіст?» — резюмує ініціатор змін, глава ФРУ Дмитро Фірташ. За його словами, механізми реалізації такої ініціативи ще обговорюватимуться на найближчому засіданні ради Федерації роботодавців у травні, а потім їх буде передано до Кабміну.
Проблема мономіст актуальна для України. Оскільки це ті міста, в яких населення живе за рахунок діяльності одного або двох великих заводів, розташованих у місті чи поблизу. Із 459 українських міст 120 — мономіста, і в них проживає понад 2,5 мільйона людей. Бюджетних коштів не вистачає для розв’язання соціальних проблем таких міст — для ремонту й утримання шкіл, лікарень, дитячих будинків.
Як ставляться до подібної ініціативи на місцях? І наскільки ефективним буде подібний механізм для відродження мономіст? Про це «День» запитав мерів та економістів.
КОМЕНТАРІ
Володимир ГРОЙСМАН, мер Вінниці:
— Позитивна ініціатива. Я розширив би її дію не лише на мономіста. Можна частину податку на прибуток направити до бюджету розвитку міста, незалежно від його величини. Це буде дуже прогресивно для регіонів, правильно з погляду залучення міст до економічного процесу і мотивації для місцевої влади розвивати промисловий потенціал. Крім того, це сприятиме розвитку економіки країни загалом. Усі кошти з бюджету можна направляти на впровадження інфраструктурних проектів, наприклад на енергоефективність. Крім того, частина суми, з якої підприємство не сплатить податку (тому що спрямує на соціальну сферу міста), зрештою все одно потрапить до бюджетів різних рівнів, адже на ці гроші замовлятимуться послуги, купуватися матеріали тощо.
Валерій ГЕЄЦЬ, директор Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України:
— Подібний підхід успішно застосовується в усьому світі вже давно. Це надасть можливість підвищити соціальну відповідальність українського бізнесу, зробить його соціально орієнтованим. А роботи для бізнесу в цьому напрямку багато: перепідготовка та підвищення кваліфікації своїх працівників, підтримка освітніх закладів, починаючи з дитячого садка і закінчуючи вишами, екологічна безпека регіону. Все це — соціальна відповідальність бізнесу, і час прищеплювати її українському бізнесові.
