Учора епіцентр політичного життя країни з коридорів виконавчої влади знову перемістився до парламенту. Президент України Віктор Ющенко звернувся до Верховної Ради з проханням затвердити кандидатуру Юрія Єханурова на посаді прем’єр-міністра. Після чого глава держави запросив керівників усіх парламентських фракцій і груп до себе на нараду, де досягли домовленості схвалити спеціальну декларацію, робоча назва якої промовляє сама за себе — «Декларація про єднання та співпрацю заради майбутнього». У результаті документ підписали Президент Віктор Ющенко, спікер Володимир Литвин, а також представники десяти фракцій. Віктор Ющенко назвав підписання декларації «історичною подією». Радість гаранта зрозуміла — сьогодні владі як ніколи потрібна підтримка в парламентських рядах. Але чи підтримуватиме конгломерат сил, які погодилися підписати згаданий документ і — відповідно — узяти на себе політичні зобов’язання, майбутній уряд (а в тому, що йдеться саме про підтримку уряду, експерти сумнівів не мають)? Це ще питання. Судячи зі зведень, що просочилися в кулуари парламенту, консультації щодо формування нового Кабінету тривають повним ходом. Щоправда, хоч якогось помітного публічного прояву цього процесу в парламенті не спостерігалося. Очевидно, все, як і раніше, «в кращих традиціях» вирішується «під килимом».
А в сесійній залі в цей час вирували пристрасті навколо чергового затримання колишнього закарпатського губернатора, керівника обласної організації СДПУ(О) Івана Різака. З вимогою звільнити свого однопартійця представники фракції СДПУ(О) з самого ранку заблокували трибуну та ложу уряду. «Держава не має можливості правовими методами боротися з політичним переслідуванням і репресіями», — пояснив дії фракції її представник, народний депутат Володимир Заєць. За його словами, три дні тому Апеляційний суд відмовив прокуратурі Закарпатської області в подальшому утриманні Івана Різака під вартою, однак слідчий «на коліні сфабрикував» чергову справу про нібито причетність Різака до громадянських заворушень. Крім негайного звільнення екс-губернатора Закарпаття, об’єднані есдеки вимагають відставки глави Закарпатської обладміністрації Віктора Балоги, прокурора області Юрія Бенця, а також — «запроторити за ґрати» екс-секретаря РНБО Петра Порошенка, заявив Володимир Заєць (при цьому на президії повісили плакат «Геть Балогу і прокурора Бенця — закарпатських порошенків!»). Намагаючись вмовити тих, хто блокував трибуну, звільнити її, спікер Володимир Литвин запропонував заслухати присутнього в залі генпрокурора Святослава Піскуна, однак депутати відмовилися. У результаті зняти блокування та розпочати розгляд запланованих порядком денним питань (темою чергового дня уряду у ВР було становище з відходами) вдалося тільки після того, як головуючий перший віце-спікер Адам Мартинюк оголосив про те, що прокуратура Закарпатської області проводить необхідні процесуальні дії зі звільнення Івана Різака під заставу.
Виникла ситуація наводить на роздуми. Влада наче дає зрозуміти, що не «затихлі» після звільнення з-під варти Бориса Колеснікова «регіонали», а саме об’єднані есдеки є її головними дратівниками й антагоністами. До речі, саме те, що Колесніков давно вже на волі, а навколо Різака продовжують вирувати пристрасті, свідчить: проблема лежить не тільки в юридичній площині... У чому суть і причини події? «День» запропонував висловитися на цю тему кільком депутатам. Цікаво, що й представники СДПУ(О), і їхні політичні противники з провладного табору одностайні в думці щодо низького професіоналізму правоохоронних органів.
КОМЕНТАРІ
Тамара ПРОШКУРАТОВА , фракція СДПУ(О):
— Те, що сталось у понеділок з Іваном Різаком, інакше, як політичними репресіями, не назвеш. Адже його ж обвинуватили у справі, яку місяць тому ця ж прокуратура закрила. Я не знаю, яка мета в наших переслідувачів. Може, нас вважають конкурентами, може, просто поставили на меті знищити всю партію...
Михайло КОСІВ , фракція політичної партії «Реформи і порядок»:
— Я протестую проти того, щоб називати нинішні дії правоохоронних органів політичними репресіями. Як представник дисидентів-шестидесятників я дуже добре знаю, що таке політичні репресії. Не треба змішувати поняття політичних репресій і відповідальності за ті дії, які використовували в Закарпатті представники влади, насамперед — під час виборів мера Мукачевого. Але те, що наші правоохоронні органи працюють абсолютно неадекватно, абсолютно бездарно, — це чиста правда. Вони не здатні довести нічого суттєвого, і, навіть маючи якісь докази, так розтягують справу, що в людей справді складається враження, що перед ними — приклад політичної розправи. Хоча я співчуваю всім тим, за ким закривається тюремний замок.
Нестор ШУФРИЧ , фракція СДПУ(О):
— Ми є свідками розправи закарпатського «князька» Балоги над його давнім опонентом Різаком. Це навіть не партійне протистояння. Це банальне зведення особистих рахунків.
Сергій ШЕВЧУК , фракція Блоку Юлії Тимошенко:
— Коли ми говоримо про такі справи, як справа Кушнарьова, Колеснікова, Різака, слід враховувати, що йдеться не просто про персоналії, а про керівників регіонів із мільйонним населенням. Народ уважно стежить за розвитком цих справ, і дії правоохоронних органів повинні бути переконливо мотивовані. Тому протест однопартійців Різака мені абсолютно зрозумілий. Фракція БЮТ поводилася так само, коли лідера фракції переслідували.
