Президент Леонід Кучма вчора відбув до Давосу (Швейцарія) для участі у Всесвiтньому економічному форумі, де в кожному коридорі можна зустріти занепокоєних кредиторів України... Дійсно, ситуація з зовнішніми боргами складна, але експерти вважають, що Україна може уникнути дефолта.
Міністерство фінансів України та банк ING Barings, що є лід-менеджером України з обміну (реструктуризації. — Авт. ) її зовнішньої заборгованості перед приватними кредиторами, оголосили про формування синдикату банків, які також збираються сприяти цьому. До синдикату увійшли Commerzbank, Credit Suisse First Boston, Solomon Smith Barney.
Обмінюватимуться облігації, номіновані в євро (EURO 500 млн.), термін погашення яких закінчується в березні 2000 р., облігації на $74 млн. із погашенням у жовтні 2000 р., облігації з «нульовим» купоном на $258 млн. із погашенням у вересні 2000 р., єврооблігації, номіновані в марках (DМ1538 млн.) із погашенням у лютому 2001 р., облігації зовнішньої держпозики (ОЗДП) на $1,4 млрд. («газпромовки»), випущені в 1995 р., повідомляє Інтерфакс-Україна.
Коментуючи це повідомлення, міністр фінансів Ігор Мітюков сказав, що синдикат допоможе Україні підготувати пропозиції про обмін облігацій їхнім зовнішнім держателям.
Ця добра новина дещо згладила неприємний осадок, котрий виник від повідомлення того ж агентства про те, що Мінфін України не сплатив $18 млн. за облігаціями, випущеними Chase Manhatten Bank Luxemburg S. A. Щоправда, Президент України Леонід Кучма не схильний драматизувати цей епізод, що характеризує рівень платоспроможності нашої країни, котра дедалі більше скочується в групу держав-безнадійних боржників. Відповідаючи на запитання журналістів, він був налаштований явно оптимістично: «Не ми перші, не ми останні» (Інтерфакс-Україна).
Проте, згаданий «міні-дефолт», мабуть, допущено далеко не випадково. Як сказав «Дню», коментуючи цю ситуацію, президент Асоціації інвестиційного бізнесу України Сергій Оксанич, «реструктуризація — це торги, а вони завжди передбачають певну гру і певний психологічний тиск. Цей крок і є одним із таких необхідних атрибутів». За словами С.Оксанича, внаслідок комплексу заходів, що вживаються зараз, спираючись на досвід Пакистану, Україні вдасться реструктуризувати виплати із зовнішніх боргів 2000 року. З цією думкою згодний і представник кредитуючої сторони, заступник голови Національного резервного банку (НРБ, Москва) В'ячеслав Юткін. В інтерв'ю «Дню» він сказав: «Сьогодні очевидно, що Україна не йде до дефолту. Міністерством фінансів було вжито досить адекватних заходів, щоб його не допустити й зробити реструктуризацію або, як зараз більш модно говорити — новацію. Це — складний процес, оскільки кредиторів навіть не десятки, а напевно — сотні. Завдання України та її лід-менеджерів (добре, що процес їх організації пройшов швидко) переконати всіх кредиторів, що нові умови, якщо й не кращі за колишні, то принаймні найбільш прийнятні. Це зараз із успіхом робиться. Якщо не знайдеться якийсь агресивно пресингуючий кредитор, то Україна уникне дефолту. Тим більше, що в неї на руках такі козирі, як досвід країн, що вже пройшли через цю процедуру: Пакистан вдало й Еквадор із сумними наслідками».
— Чи означає це, що уряд України вже погодився з пропозиціями НРБ щодо реструктуризації відповідної частини боргу?
— Ми перебуваємо в стадії активних щоденних переговорів. Сподіваємося їх завершити не пізніше середини лютого. Переговори конструктивні. Тим більше, що ми, за визнанням українського уряду, займаємо одну з найбільш м'яких позицій серед кредиторів.
— Але чи не призведе ваша пропозиція сплатити «газпромовками» ($130 млн.) будівництво судів, що ведеться зараз на українських верфах, лише до переведення зовнішнього боргу України у внутрішній?
— З цього питання в нас ще немає досить чіткої реакції уряду. Але ми виходимо з того, що суда-довгобуди, готовність яких досягає 70-75%, стають непридатними, а вартість їх падає. У Херсоні, наприклад, стоїть танкер, у який вкладено $15 млн. Їх заплатив за гарантією Промінвестбанк. Ці гроші можуть просто пропасти. Ми, єдині з кредиторів, готові вкласти «свої» борги в такі «довгі» інструменти, якими є кораблі. Адже за них заплатять у кращому випадку через 5-7 років. І ми тут згодні на гривні замість доларів. Це вже, по суті, прямі інвестиції в українську економіку, які сьогодні ніхто не хоче робити. При цьому Україна не платитиме валютою за боргами. Вона вирішує соціальні питання на декількох суднобудівних підприємствах (тільки на херсонському заводі працюють 6,5 тисячі осіб), близьких, через невиплату зарплати, до соціального вибуху. Дана пропозиція, по суті, полегшення й скорочення зовнішнього боргу, водночас вона спрямована на ефективне управління ним. Точечна емісія на ці цілі, я вважаю, Україні не зашкодить. Ми навіть згодні розтягнути терміни цієї операції на 2001-2002 рр., що не попадають у кошик реструктуризації. Таке наше бачення. А Україна, природно, може з ним погоджуватися чи ні.
