На будівельні організації посипався вал директив, планірки на місцях «трудової слави» стали звичайною справою. І вдень, і вночі триває аврал в Києві, що дуже нагадує в деяких місцях місто після бомбардування чи артобстрілу. Темпи будівництва вражають, адже попереду кругла дата — 10- річчя незалежності України. Наскільки виправданий такий суто радянський підхід у досить непростій справі реконструкції історичної частини Києва?
Прокоментувати ситуацію «День» запропонував директору Київського еколого-культурного центру Володимиру БОРЕЙКУ:
– В кожній справі найголовніше бути оригінальними, найгірше — це копіювати. Сьогодні Київська адміністрація хоче копіювати таку людину, як Юрій Лужков — мера Москви. Він реконструював Красну площу, він почав змінювати старовинну частину Москви.
Перше — в будь-якій демократичній країні подібні речі обговорюються, в першу чергу, з населенням міста. Тим паче, в столиці незалежної держави. Проводяться місцеві референдуми й громадські слухання, де виступають опоненти.
А у нас ні з ким не порадились, як колись, при побудові колишнього музею Леніна, знесли половину Володимирської гірки — історичного місця, яке цінувалося століттями. В усіх містах Європи рубка дерев проводиться більш розумно, адже можна їх пересадити. Чому б нам не пересадити унікальнi київськi каштани? Тим більше, як зазначає Київська адміністрація, у нас є кошти, й ми хотіли б, щоб вони пішли на користь міста.
Давайте впорядкуємо околиці міста, якщо є кошти, то давайте будувати новий центр, проте не руйнувати історичні куточки.
По реконструкції Хрещатика і майдану потрібно робити опитування, проекти повинні обговорюватись всенародно. Щоб кожен міг висловити свою думку, а не просто нас ставили перед фактом. Проте якщо вже розпочата реконструкція центральної частини, то робити це потрібно обережно, не порушуючи історичних традицій місцевості.
