Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Бурхливі тривалі овації

24 жовтня, 1998 - 00:00

Гарячими оплесками зустріли трудящі Черкащини заяву Президента Кучми у
вівторок на відкритті в Києві міжнародного «круглого столу», організованого
журналом «Ekonomist»: Україна розпочала новий етап, який має забезпечити
економічне зростання». Особливо пооббивали долоні вчителі Рацівської СШ
Чигиринського району. За словами директора Галини Демчук, яка виступила
у вівторок на позачерговому пленумі обкому профспілки працівників освіти
в Черкасах, дехто з рацівських педагогів цими днями завдяки взаємозалікам
розрахувався за електроенергію до... 2015 року включно (усього в області
заборгованість вчителям складає 20 млн. грн.). Куди подіти решту неотриманих
грошей, працівники Рацівської СШ до пуття не знають. Більш практичні (хтозна,
може «економічне зростання» передбачає знеструмлення сіл) запасаються до
2015 року гноєм, що його місцевий колгосп щедро роздає в рахунок тих же
взаємозаліків.

Верховна Рада з подачі велелюбної пані Вітренко в черговий раз «полюбила»
свій народ. Отже, межею малозабезпеченості була сума 73,3 грн., пропонувалося
78 грн., а затвердили аж 118,6 грн. Мінімальна заробітна платня «стрибнула»
ще вище: була 55 грн., пропонувалося підняти до 65 грн., а депутати наполягли
на 148 грн. Очікувався грім оплесків, однак публіка зустріла ухвалу прохолодно.
«Піднімають, піднімають ту платню, а що з того? — сказав мені робітник
Канівського заводу «Магніт» Володимир Дигалюк. — Радше зменшили б її хоч
і до 48 гривень, аби лишень платили щомісяця. У мене троє малих дітей,
а я три роки не отримую грошей. Як жити?» (Мовчанка).

З «президентського плеча» встановлено 100 довічних державних стипендій
митцям, що досягли 70-річного віку. А в Черкасах ніяк не знайдуть коштів
на музей народного художника Данила Нарбута. Зрештою, цими днями міськрада
прийняла ухвалу про встановлення в одному зі скверів міста його бронзового
погруддя. Так, либонь, і бовванітиме те погруддячко на всю область. Стоять
самотиною в редакції однієї з черкаських газет стілець та друкарська машинка
іншого видатного сина Черкащини — Василя Симоненка. А музеї? Авжеж, на
них обидва, без сумніву, заслужили. Та либонь, у провінції, як і в столиці,
без «височайшого» дозволу й пальцем не кивнуть. Навіть заради увічнення
пам'яті людей, талант яких визнано в цілому світі. (Стримані оплески).

У Черкасах знову все подорожчало. Цього разу до списку внесено навіть такий
«товар останньої необхідності», як домовини. Ціна на їх виготовлення зросла
в середньому на 15 відсотків. (Бурхливі тривалі оплески).

№204 24.10.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ, власкор «Дня» з Черкас
Газета: 
Рубрика: