Учора на засіданні уряду прем’єр-міністр Віктор Янукович поставив перед ним завдання підготувати проект держбюджету на 2005 рік до вересня. При цьому прем’єр відзначив необхідність «прозорої співпраці з регіонами, щоб врахувати всі інтереси регіонів і створити узгоджений бюджет».
Цікаво, що виконувати бюджет-05 після президентських виборів буде вже інший уряд. Отже, перше завдання нинішнього — не закласти до нього «мін», які запрограмують головний біль у наступників. У такій ситуації вказівки прем’єра стосовно проектів змін до бюджету нинішнього 2004 року можна було б розглядати також і як інструкцію із роботи над новим «кошторисом доходів/витрат» для країни. А говорив прем’єр про те, що уряд не повинен приймати рішень, які не підкріплені практичною можливістю їх виконання. «Ми популістські рішення не прийматимемо, хоча ви знаєте, нас на це свідомо підштовхують», — заявив глава уряду.
Водночас в обгрунтуванні затвердженого минулого тижня урядом проекту Бюджетної резолюції на 2005 рік, яке поширило Міністерство фінансів України, зазначається, що аналіз можливостей здійснення Україною зовнішніх запозичень у 2005 році показує, що без ризику істотного збільшення відсоткової ставки обсяг випуску державних цінних паперів не перевищить $800 мільйонів. Автори припускають, що «з огляду на зростаючу стурбованість зарубіжних кредиторів існуванням майбутніх піків боргових платежів України, це (можливе підвищення облікових ставок у США. — Ред. ) може призвести до зменшення попиту на українські боргові цінні папери та зростання вартості запозичень». При цьому наголошується на необхідності стимулювати розвиток внутрішнього фінансового ринку та зміщати акценти із зовнішніх комерційних позик на внутрішні, щоб мінімізувати валютний ризик. Проте проект бюджетної резолюції, запропонованої Мінфіном, Кабмін затвердив без змін. Згідно з цим документом, граничний розмір прямого й умовного держборгу не повинен перевищувати 34% валового внутрішнього продукту, який наступного року планується в розмірі 357,7 млрд. грн. за середньорічного обмінного курсу гривні 5,29—5,35 грн./$1. При цьому дефіцит держбюджету не повинен перевищувати 1% ВВП.
Мабуть, побоюючись популістських тенденцій, уряд не прислухався до порад зробити гнучкішою політику дефіциту бюджету з розрахунком на те, що помірне його збільшення (в розмірі до 3% ВВП він, згідно зі світовими стандартами, виконує позитивну функцію в економіці) може стимулювати зростання економіки та її інноваційну перебудову. Водночас у бюджетній резолюції зафіксовані прогнози зростання ВВП на 6,5% та інфляції на рівні 6%. Запитання, чи буде такий бюджет бюджетом зростання, як того вимагав від уряду Президент, поки що залишається відкритим. Схоже, складаючи бюджет, уряд розуміє, що працює не на себе.
