Оцінюючи правове наповнення Земельного кодексу, В. Медведчук зазначив, що Верховній Раді «треба прийняти до нього (кодексу. — Авт. ) як доповнення ще майже 35 законів». Найважливішими з них він назвав закони: «Про земельний кадастр», «Про охорону землі», «Про оцінювання землі», «Про Земельний банк» тощо.
Однак робити передчасні висновки щодо остаточного затвердження Земельного кодексу В. Медведчук не став. «Тепер документ готується на підпис голові Верховної Ради Іванові Плющу. Опісля буде надісланий на підпис Президентові України. Якщо Леонід Кучма підпише цей кодекс, то з 1 січня 2002 року його положення набудуть чинності», — підкреслив він. Не треба забувати також, що представники лівих фракцій українського парламенту збираються найближчим часом оскаржити «фальсифіковані (на їхню думку. — Авт. ) результати поіменного голосування» в Конституційному Суді. «Це — їхнє (комуністів, соціалістів та ін.) конституційне право. Але, хотів би зауважити, що про якісь порушення в процесі прийняття документа мені невідомо. Це ж можуть підтвердити й депутати, які голосували», — сказав В. Медведчук.
У випадку із Земельним кодексом розмови комуністів, які зламали систему «Рада», про «фальсифікацію результатів голосування» виглядають, щонайменше, дивно. Принаймні, як сказав В. Медведчук, «незважаючи на вибори, що наближаються, народні депутати не повинні забувати про свої прямі обов’язки» й переводити ухвалення економічних законів у політичну площину.
За словами першого віце-спікера, не виключено, що голосування щодо проекту бюджету- 2002 може спіткати така ж доля, як і голосування щодо Земельного кодекса. «Представники лівих політичних сил навряд чи будуть підтримувати бюджет на 2002 рік. Але є сили, які усвідомлюють важливість ухвалення законопроекту», — підкреслив В. Медведчук. Таким чином, не виключено, що «економічну Конституцію», як і «аграрну», буде прийнято без участі лівих фракцій. Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня» про причини неголосування бюджету-02 в першому читаннi, він зазначив, що, «на жаль, законопроект з першого разу не було проголосовано в першому читанні. Якби всі народні депутати до кінця усвідомили, що завдання бюджетного комітету — проаналізувати реальність запропонованого урядом бюджету і що виправлення, які бюджетний комітет запропонував до урядового проекту, не остаточні, то такого затягування не виникло б».
