Зазвичай новий політичний сезон в Україні починається 24 серпня. Однак напередодні президентських виборів «процес», можна сказати, йшов без перерви. Хтось миготів на екранах поруч із патріархом і зіграв весілля сина. Хтось «рятував країну» за допомогою «фронтових» біг-бордів і влаштовував фотосесії з дівчиною-агітатором, жертвою агресивного ужгородського мера. Хтось здійснював походи на Говерлу й затримував Пукача. А хтось просто переконував усіх, що працює не покладаючи рук.
Бютівцям також достроково схотілося попрацювати. Вони вирішили провести парламентську сесію наприкінці поточного тижня, 21 серпня. На порядку денному поки два питання. Обидва пов’язані з вето Президента. Перше на закон про внесення змін до державного бюджету стосовно фінансування Євро-2012, а друге — на закон про вибори президента. Саме вчора його разом із вето Віктора Ющенка Банкова відправила на Грушевського. Як відомо, нова редакція закону про вибори президента фактично позбавляє кандидатів, які програли, можливості оскаржувати результати виборів у суді, скорочує передвиборну кампанію з 120 до 90 днів і збільшує «кандидатську» заставу з 500 тисяч до 2,5 млн. гривень (її повертають лише кандидатам, які вийшли в другий тур).
Уже відомо, що Партія регіонів готова дати голоси на подолання вето. Таким чином, регіонали й БЮТ звірять годинники перед генеральною битвою. Якщо вето на виборчий закон буде подолане, отже, правила гри вважаються прийнятими. Зрозуміло, що Президента ця обставина не потішить.
— Президент наклав вето, знаючи, що дві скривджені великі фракції мають сили для його подолання. Тим самим він іще більше сконцентрував антипрезидентську більшість у парламенті, — розмірковує політолог Віктор Небоженко. — А йому треба було діяти за принципом «розділяй і володарюй». Зрозуміло, що ці дві великі політичні сили хочуть позбутися дрібних гравців на президентських виборах. Це надто очевидно. Україна схиляється в бік двопартійної системи.
З другого боку, Президенту треба було приділяти більше сили й часу «Нашій Україні», й тоді в нього був би серйозний інструмент для контролю над виборами. А оскільки «Наша Україна» ледве животіє, то ніякий закон зараз не посилить позиції Ющенка.
— За подолання двох вето, швидше за все, не голосуватимуть союзники БЮТ по коаліції з «НУ-НС» і блоку Литвина. Існує думка, що це один з етапів змови Партії регіонів і БЮТ...
— Це ж публічна робота. Змова — це коли дві сторони таємно домовляються проти третьої або четвертої. А коли це робиться публічно, це демонстрація сили. Просто одні сильніші за інших.
— Але якщо зараз основні гравці спокійно домовляться, чи означає це, що під час президентської кампанії вдасться уникнути «м’ясорубки»?
— Вони ж домовляються про правила боксерського бою, а не про його результати. Вони лупцюватимуть одне одного. Адже вони домовляються лише про правила гри, про те, щоб зменшити вплив випадкових чинників, а сама «рубка» буде жорсткою.
ТИМ ЧАСОМ
У Раді вже лежить потенційна відповідь Росії
Верховній Раді пропонується висловити занепокоєння заявами президента РФ Дмитра Медведєва. Відповідна пропозиція міститься в проекті заяви Верховної Ради, зареєстрованому членами «НУ-НС» Іриною Геращенко, Ольгою Герасим’юк, Едуардом Зейналовим і Олександром Третьяковим, повідомляє УНІАН.
«Закликаємо сторони відмовитися від практики інформаційних воєн і заяв у дусі холодної війни, від політики «старшого» й «молодшого брата», — говориться в проекті заяви. Автори проекту констатують критичний стан українсько-російських відносин, за погіршення яких несуть відповідальність обидві сторони. У проекті документу сказано, що Верховна Рада виступає за якнайшвидшу активізацію українсько-російського діалогу на всіх рівнях. У проекті зазначається, що Україна поважає позицію своїх сусідів, але внутрішню й зовнішню політику визначатиме самостійно. «Народні депутати України виступають проти будь-яких спроб втручання у внутрішні справи України з боку будь-якої іншої держави», — підкреслюється в проекті заяви.
