Вчора на Майдані у київського координатора-волонтера роздачі самвидаву «Хроніка поточних подій» охоронці сцени відібрали і спалили 12 тис. екземплярів накладу, надрукованого за гроші волонтерів. За словами керівників проекту, охорону обурив матеріал, який було опубліковано в номері, — «Майдан проти опозиції».
Про місію самвидаву «Хроніка поточних подій» «День» писав уже після перших випусків газети в статті «»Скажені» принтери замість друкарських машинок» (№22 від 7 лютого 2014 р.), зокрема тоді ми відзначали важливість мети газети — «забезпечити доступ до перевірених фактів громадянам України, передусім мешканцям Південного Сходу країни старшим за 50 років, які не користуються інтернетом». Нагадаємо, журналісти-волонтери проекту пишуть оперативні матеріали про те, що відбувається в країні, і закликають однодумців роздруковувати їх і розкладати по поштових скриньках сусідів. Проект стартував успішно. Перший випуск, що вийшов першого лютого, було поширено накладом 1 177 екземплярів. Сьомий випуск 19 лютого було надруковано в обсязі 150 тисячах (!) екземплярів по всій країні. Всі дев’ять випусків упродовж цього часу було надруковано в обсязі більше 300 тисяч екземплярів і поширено в 200 містах України й за кордоном.
«Ми журналісти. Наше завдання — описувати реальність, а не корегувати її. Майдан свистить і кричить «Ганьба!» трійці опозиційних лідерів. Майдан відмовляється виконувати домовленості опозиції з Януковичем. Майдан аплодує сотникам Самооборони й «Правому сектору». Це — реальність, — говориться у відкритому листі ініціаторів проекту. — Майдан радіє звільненню Юлії Тимошенко — політики не повинні сидіти у в’язниці за свої політичні рішення. Проте чи має вона право «бути гарантом» й до того ж «всіх карати», може вирішити тільки народ на чесних і прозорих виборах. На Майдані триває безперервне прощання із загиблими бійцями. Зараз в. о. президента пан Турчинов заявляє, що Майдан виконав свої цілі й може розійтися. В цей самий час у Верховній Раді депутати, половина яких півтора місяці тому голосувала за диктаторські закони, скандують «Слава Україні!». Тим часом велику частину вимог Майдану не було виконано — зокрема, оголошення про перевибори Верховної Ради і внесення закону про люстрацію. Ми все бачимо і чуємо. І ми не віримо жодному слову політиків — а лише їхнім справам. ...Ми переконані, що в нашій країні немає ні «рабів», ні «бандерівців», а є чесні люди, які заслуговують на те, щоб знати факти і самостійно приймати рішення. Наше завдання — донести до наших з вами співгромадян, що те, за що стоїть Майдан, — це наше вільне життя у вільній країні — з гідністю і в достатку».
До речі, видання активно читають і в соціальних мережах — на сторінку «Хроніки поточних подій» у Facebook підписалося майже 11 тис. людей. Відповідно, відкритий лист редакції газети про ліквідацію частини накладу спровокував хвилю критики у бік лідерів і охорони Майдану. Про це свідчить хоча б кількість його перепостів — майже 5 тис. за декілька годин. Читачі, журналісти та експерти бояться, щоб окремі лідери Майдану не почали цензурувати самвидав, який роблять і поширюють волонтери, не заборонили поширювати на мітингу інші газети.
«Я можу поручитися за тих людей, які роблять «Хроніки», — це не провокаційне видання або інструмент політичної боротьби. Спалювати надрукований за гроші волонтерів наклад газети, яка спробувала критично проаналізувати негативну реакцію Майдану на лідерів опозиції, — це неправильно, недоречно і взагалі свинство, — відзначив у коментарі «Дню» медіа-експерт Отар ДОВЖЕНКО. — Не знаю, хто саме дав команду знищити частину накладу, але це негативна тенденція. Я навпаки дуже сподіваюся, що нова влада підтримуватиме «Хроніки». Це було б дуже корисно, адже вони спрямовані на те, щоб Схід і Південь почули Центр і Захід. Оскільки Майданом по суті ніхто не керує, жодних гарантій того, що «Хроніки» або інші газети не спалюватимуть, немає. Сотник або будь-який інший польовий командир може прийняти рішення ліквідувати наклад. Взагалі учасники Майдану не є цільовою аудиторією «Хронік», однак украй важливо, щоб вони читали газету: адже ці люди не завжди обізнані про те, що насправді відбувається в країні».
