Візит Президента України на Черкащину відродив надію на збереження історичної батьківщини Кобзаря. Як уже повідомляв «День», найближчим часом Леонід Кучма має намір підписати указ, що передбачає надання державному історико-культурному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка» статусу національного. Своїми враженнями від візиту керівництва держави з «Днем» поділилася директор заповідника Людмила ШЕВЧЕНКО:
— Президент разом із міністром культури та віце- прем’єром з гуманітарних питань приїхали до нас, аби подивитися на стан речей, які відбуваються сьогодні на батьківщині Тараса Шевченка. Леонід Данилович вже дав оцінку в пресі і сказав про свої враження. Ми думаємо, що цей візит буде результативним хоча б тому, що він пов’язаний з газифікацією сіл Тарасового дитинства. Втішило озвучене рішення, що цим місцям буде надано статус національного заповідника. Щоправда, у заяві є така варіативність, що це мав би бути філіал Канівського національного заповідника. Ми трохи бентежимось у цьому плані, тому що, з одного боку, ці місця заслуговують на високе звання національного, і зрозуміло, що інших варіантів бути не може, але, з іншого виникає питання субординації, підпорядкування.
Поки що рано говорити про наслідки візиту Президента, але зміни на краще помітні — будується школа, почався зовнішній благоустрій сіл. А на глобальні зміни потрібно трошки почекати.
— Як ви сприйняли рішення Президента і які плани ви пов’язуєте з ним?
— По-перше, до шевченківських місць, безперечно, потрібна державна увага якнайвищого рівня. Як не банально це звучить, але насправді — це візитівка нашої держави. Адже через культуру пізнають народ — через пам’ятки, історичні місця, які пов’язані з видатними постатями. Отже, ясно, що увага до таких місць має бути і в ювілейні роки, і у звичайні. Коли ми говоримо про такі високі постаті, як Шевченко, то, на моє глибоке переконання, щодо їхньої спадщини має бути розроблена спеціальна державна програма. Генеральний розвиток сіл, пов’язаних з їхнiми іменами, має бути обговорений, щоб у подальшому ми мали чим гордитися. По-друге, щоб цей генеральний план не йшов урозріз із перспективами, наприклад, розвитку заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Наприклад, є такий епізод — до нашого заповідника входить три села — Моринці, Шевченкове і Будище. В Будищах розташований маєток пана Енгельгарда, у якого козачкував Тарас Шевченко. До сьогодні там зберігся будинок літньої дачі, будинок управителя і льох. Це споруди, які заслуговують дуже пильної уваги. Ми хочемо, щоб генеральним планом було передбачено відтворення панської садиби такою, якою вона була на початок ХIХ століття. Нехай це буде збірний образ. Щоб у цьому будинку був відповідний інтер’єр, графіка, скульптура того часу. Отже, це дуже масштабна робота. Але на сьогодні в цьому будинку розташована неповна середня школа, і перспективи її відселення немає. Тому що у нас складна демографічна ситуація, дітей мало і ніхто не буде будувати нове приміщення школи. Але разом з цим і ми потрапляємо у залежність. Ми там зробили тільки музейну кімнату, і на тому все закінчилося. Зараз заповідник не може працювати в комплексі, тому що випадає така велика ланка, а вона була б рекреаційною основою чи то родзинкою заповідника. Так що нам є над чим працювати, і через це я кажу, що до заповідника має бути виважений ґрунтовний підхід, який створить комфорт для місцевих мешканців і для туристів. Адже поки що внутрішній туризм в Україні не працює, і іноземців ми бачимо дуже рідко.
— Як, на вашу думку, вплинула на рішення Президента діяльність ЗМІ у цьому питання?
— В інтерв’ю Леонід Данилович сказав, що він дивиться телевізор і відслідковує розвиток наших подій. Те, що ми свого часу разом з газетою «День» (за що ми вам дуже вдячні!) підняли проблему будівництва школи у селі Шевченкове (яка, за обіцянкою Президента, буде добудована до початку нового навчального року), зробило цю справу резонансною.
