Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Через три роки після пострілу в «Палестину»...

11 квітня, 2006 - 00:00
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ

У суботу, 8 квітня, виповнилося три роки від дня смерті в Багдаді українського телеоператора Тараса Процюка, котрий загинув при обстрілі американським танком готелю «Палестина». Цього дня біля посольства США відбулася акція, присвячена його пам’яті. Присутні біля посольства люди вимагали від американського уряду визнати «факт убивства журналіста» та виплатити компенсацію сім’ї Тараса Процюка. Організаторами акції, як повідомляє Iнтерфакс-Україна, виступили представники громадської організації Iнститут «Республіка». Усього в ній узяли участь близько 20 осіб. Переважно, як зазначив голова правління Iнституту «Республіка» Володимир Чемерис, це були «журналісти та люди, які знали Тараса особисто — друзі та колеги». Усі бажаючі вшанувати пам’ять журналіста отримали можливість, за словами Володимира Чемериса, «своїми руками намалювати його портрет», умочивши долоні у фарбу та залишивши відбитки на великому полотні з портретом Тараса Процюка (на фото).

Цього ж дня на конференції «Проблеми контенту сучасної преси» американський посол в Україні Джон Гербст, відповідаючи на запитання журналістів про його ставлення до цієї акції, нагадав, що уряд США неодноразово висловлював співчуття з приводу загибелі журналіста та знову повторив його. А також зазначив, що американський уряд не надаватиме матеріальної допомоги сім’ї журналіста, оскільки «США не займалися вбивством Процюка, на відміну від ісламських екстремістів, які спеціально вбивали журналістів» (нагадаємо, що у Вашингтоні виправдали дії своїх військових, розцінивши їх як самозахист). При цьому посол наголосив, що уряд США не запрошував нікого з журналістів до Iраку. «Дорослі люди розуміють, що війна — небезпечна справа», — сказав дипломат.

Було б добре, щоб «дорослі люди» також розуміли, заради чого журналісти ризикують своїм життям, а часто й гинуть у «гарячих точках»...

Газета: 
Рубрика: