До проведення в Україні Чемпіонату Європи із футболу залишилося трохи більше чотирьох років, але вже сьогодні кияни, спостерігаючи за прогресуючою забудовою історичної частини столиці, починають сумніватися чи доживуть при такій «любові» міської влади до дорогоцінної столичної землі київські святині до цього свята? Адже, що не день, то ми отримуємо сюрпризи від «мера всіх киян» Леоніда Черновецького та його команди. Вже і територію заповідного Жукова острова урізали до неможливого, і на Андріївський узвіз поклали око, навіть до Музею архітектури та побуту, що в Пирогові, потихеньку підбираються...
Однак попри «забудовні» рішення Київради, начальник Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Руслан Кухаренко сповнений оптимізму й запевняє, що київські святині не лише доживуть до «Євро-2012», а й зустрінуть іноземних гостей сяючими та оновленими. Адже, з нагоди майбутнього Чемпіонату, столична мерія розробила галузеву програму по відновленню історико-архітектурних пам’яток.
За словами пана Кухаренка, реставраційно-відновлювальні роботи триватимуть на одинадцяти об’єктах. Це — споруди заповідника «Софія Київська» (павільйон «Золоті Ворота», Брама Заборовського, Андріївська церква), собор Святого Миколая в Покровському монастирі, церква Миколи Набережного, Печерська брама, скульптура Архістратига Михаїла, монумент Незалежності України (будівництво фонтану і скульптурної частини), торговельний центр «Глобус» на майдані Незалежності, Дмитрівська церква (Костянтина і Олени), Олександрівський костьол, Караїмська кенаса, Михайлівська церква Видубицького монастиря, Миколаївський костьол.
Окрему увагу профільні служби столичної мерії приділять відтворенню Будинку Київського магістрату, дзвіниці Кирилівського монастиря, Стрітенської церкви на Львівській площі, церкви Іллі Пророка біля Залізничного вокзалу, комплексу Гесте на Контрактовій площі, фонтану «Іван» на Європейській площі, фонтану на Софійській площі, дзвіниці Микільського монастиря на площі Слави, фонтану на площі Льва Толстого, дзвіниці Троїцької церкви Китаївської пустині.
Третій розділ плану заходів має назву — «Музеєфікація». Тут йдеться про храм часів ХII століття, залишки якого знайдено в 2003 році на вулиці Юрківській, 3. Назва церкви поки що невідома. Нині вирішується питання про занесення руїн цього храму до Державного реєстру пам’яток національного значення.
Також головний київський «охоронець» культурної спадщини переконаний, що великий інтерес для світової культурної спільноти становлять і залишки фундаментів Десятинної церкви (Успіння Пресвятої Богородиці). Це — перша мурована культова споруда на Русі, збудована в 989— 996 роках. Зруйнована вона була в 1240 році під час нападу монголо-татар на Київ. На сьогодні занесена до реєстру пам’яток археології місцевого значення.
Загалом до «Євро-2012» столична мерія планує оновити понад 40 історичних об’єктів.
— Ми підрахували, що на виконання всіх цих робіт потрібно 1 мільярд 441 мільйон гривень. Частину коштів буде виділено із міської скарбниці, також розраховуємо на інвесторів. Але основне фінансування має йти від держави. Якщо Кабінет Міністрів виділить кошти, то роботи зможемо виконати за два—чотири роки, — підкреслив Руслан Кухаренко.
На запитання щодо забудови історичної частини Києва «охоронець» культурної спадщини відповів, що подібні питання часто вирішуються в обхід очолюваного ним управління.
Що ж залишається лише сподіватися, що передвиборні перегони незабаром закінчаться й керівники вищих гілок державної влади нарешті звернуть увагу на те, що справді сьогодні відбувається в Києві. Адже вже дійшло до того, що на мітинги виходять художники, архітектори, книговидавці, словом, люди, яких, виходячи із їхньої творчої натури, завжди мало цікавила політика. Але зараз вони не можуть мовчати, оскільки під загрозою знищення опинилися українська духовність і культура...
КОМЕНТАР
Юрій ХУДЯКОВ, віце-президент Національної спілки архітекторів України:
— Якщо мова йдеться про реставрацію історико-культурних пам’яток, то, на мою думку, це — потрібна справа, тим більше, що є відповідна постанова Кабінету Міністрів України. Однак реставраційні роботи потрібно проводити дуже обережно, аби не пошкодити історичні шедеври, які дійшли да нас із давнини. Щоб не сталося так, як із Лядськими воротами, що на майдані Незалежності. Фактично їх зруйнували і те, що зараз ми бачимо на головній площі столиці дуже мало нагадує справжні Лядські ворота. Було б добре, аби відновили історичні пам’ятки (церкви, монастирі), зруйновані в 30- ті роки (як відомо, 1936 рік увійшов в історію, як рік тотального знищення архітектурних історичних памяток у Києві). Стосовно проведення «Євро-2012», то, вважаю, що чіткої програми містобудівних робіт у нас ще немає. Поки що все відбувається тільки на рівні розмов. А замість того, щоб віддавати перевагу спорудженню соціально значимих та культурних об’єктів, на жаль, сьогодні столична влада віддає перевагу офісному та житловому будівництву.
