Комуністи, як завжди, знайшли вдалий привід для того, щоб скерувати невдоволення людей у потрібне їм русло. Тарифи на комунальні послуги не переглядалися в Криму з 1996 року, і зараз звістка про те, що при максимальній пенсії в 74 гривні, середній зарплаті в Криму 172 гривнi за однокімнатну квартиру доведеться платити в середньому 130 гривень щомісяця, за двокімнатну — 160 і трикімнатну — 217 гривень, може викликати в людей шок. Щоправда, для пом’якшення удару (а власне, вже під тиском протестів!) прийнято ухвалу з 1 квітня ввести підвищення тарифів тільки на водопостачання, каналізацію та квартирну плату, що підвищить платежі лише на 10–20 відсотків. Плата за помешкання виросте відповідно до 52, 100 і 136 гривень у середньому. Основне підвищення — на теплопостачання, що становить у структурі квартирної платні до 60–70 відсотків! — перенесене на осінь. Як сказав голова кримської Ради Міністрів Сергій Куніцин, воно буде проведене з початком опалювального сезону і разом з реорганізацією галузі теплопостачання і ЖКГ.
Як пояснив Сергій Куніцин, це викликано економічною необхідністю і стало можливим після ухвали Конституційного суду про скасування вето Верховної Ради України на підвищення комунальних тарифів до рівня 100 – відсоткової оплати вартості послуг. Воно проведене в усіх регіонах, крім Полтавської області, Києва і Севастополя. За розрахунками міністерства економіки Криму, як повідомив міністр Валентин Дулуб, нові тарифи включають повне відшкодування собівартості послуг, 20 відсотків ПДВ і 10 відсотків рентабельності підприємств ЖКГ. Ціна на подачу кубометра води в квартири кримчан зросте в 3,3–3,6 раза і становитиме в різних регіонах Криму від 0,30 до 2,32 гривні, відведення кубометра стоків коштуватиме від 0,13 до 1,22 гривні, вартість однієї 1 гігакалорії тепла збільшиться в 2,1 рази і становитиме від 69,41 гривні до 136,22 гривні залежно від регіональних особливостей — дальності подачі води, висоти її підйому, виду палива, що застосовується. Перший результат, який очікується від цієї новації, — різке збільшення звернень мешканців за житловими субсидіями. Якщо зараз у Криму їх отримують 76 тисяч родин, то тепер очікується, що за ними прийдуть, як мінімум, вдвічі більше, i розрахункова величина необхідних на субсидії коштів, за інформацією міністерства економіки, зросте до 200 мільйонів гривень, що становить до 40 відсотків річного бюджету Криму. Публічно з протестами проти підвищення тарифів виступила Рада Федерації незалежних профспілок Криму, котра вважає, що «підвищення тарифів є передчасним і не дасть очікуваного ефекту», а також фракція «Комуністи і народовладдя» Верховної Ради Криму, яка зажадала скасувати цю ухвалу. Вони вважають, що в Криму ще не виконано вимоги Указу Президента «Про соціальний захист малозабезпечених громадян за умов переходу на повну оплату вартості житлово-комунальних послуг». На засіданні уряду також зазначалося, що галузь ЖКГ є однією з найбільш економічно відсталих, використовує давно застарілі технології та обладнання. Так, у Криму загалом встановлено лише 0,05 — 0,1 відсотка необхідних лічильників, у водогоні втрачається до 40 відсотків води, що подається, марнотратно і з низьким ККД сформовано систему опалювання, встановлено неоптимальні норми споживання ресурсів. Наприклад, при світових нормах водоспоживання 160–170 літрів води на місяць на одну особу в Криму витрачається в середньому до 300–400 літрів. Спостерігається також перевитрата енергоресурсів на нагрівання води й опалювання.
Тому задумане урядом реформування галузі, як сказав Сергій Куніцин, «не годиться, коли один видобуває, інший транспортує, третій продає, четвертий гроші збирає», ставить за мету підвищення економічності галузі і зниження загальних витрат, а отже, й заощадження коштів громадян на оплату житла. Можливо, кримському урядові і вдасться виконати цю реформу, якщо його… не зметуть комунальні бунти, організовані комуністами.
