Учора газета «Голос України» за вказівкою голови парламенту Володимира Литвина опублікувала проект закону «Про ринок землі», ухвалений Радою в першому читанні. Схоже, друге читання більше не відкладатимуть і проведуть, як і передбачав глава фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, 2 лютого. Тритижнева пауза, взята парламентаріями, за словами Єфремова, спрямована на те, щоб було підготовлено документ, «який би не викликав нарікань». Щоправда, ще два тижні тому Єфремов повідомляв, що профільний комітет «позавчора працював до пізньої ночі й розглянув усі поправки до цього законопроекту». Причому 55% поправок представників меншості було враховано.
Але, мабуть, меншість відображає далеко не весь спектр думок і інтересів у цій вкрай важливій для нашої країни темі. Учора своїми поглядами на наслідки ухвалення земельного закону з журналістами поділилися виробники цукру, занепокоєні тим, що через запровадження обмежень на купівлю й оренду земель по цукровій галузі може бути завдано серйозного удару.
Як повідомив журналістів голова правління Національної асоціації цукровиробників України (НАЦУ) Микола Ярчук, нинішній сезон вирощування цукрового буряка та його переробки виявився вдалим. В Україні зібрано в середньому понад 360 центнерів солодкого кореня з гектара за високої якості сировини. 77 заводів країни виробили з цього врожаю понад 2,3 млн тонн цукру (за потреби внутрішнього ринку 1,86 млн тонн). У результаті Україна має сьогодні 470 тис. тонн експортного потенціалу. Лише в грудні за кордон, до Європи та країн Середньої Азії, відправлено майже 6 тис. тонн цукру. Сьогодні тривають переговори про розширення ринків збуту. Планується експортувати 100—200 тис. тонн українського цукру.
Щоправда, цінову ситуацію на внутрішньому ринку Ярчук називає «дещо несприятливою», оскільки вартість сировини й енергоносіїв істотно зросла й собівартість продукції цукрових заводів (у середньому в Україні 7,7 тис. грн за тонну) виявилася вищою, ніж нинішня ціна на ринку — 5,66 тис. грн за тонну. Цукровиробники сподіваються, що найближчим часом ситуація «вирівняється» й буде стабільною до початку наступного сезону.
За прогнозом голови НАЦУ, цього року «буде посіяно 450—500 тис. гектарів цукрового буряка, що дозволить виконати (ще не затверджену урядом ) «квоту внутрішнього ринку» й з лишком забезпечить потребу країни в цукрі власного виробництва. Це мотивуватиме уряд України відмовитися від квоти СОТ на ввезення цукру, сподівається Ярчук.
Утім, він має підстави для сумнівів у своїх же прогнозах. За його словами, виробники цукру в цілому підтримують закон про ринок земель, але вважають, що він «виписаний досить невдало». Особливо обурюють ті обмеження, що запроваджуються для оренди. Аби забезпечити сьогоднішні урожаї, вертикально інтегровані цукрові компанії за останні роки сформували стабільні, сконцентровані довкола цукрових заводів, земельні наділи загальною площею до 300 тис. гектарів. На цих ділянках збирається до 70% цукрового буряка й з нього виробляється до 80% цукру. Середньому цукровому заводу для успішної роботи треба мати в радіусі до 50 кілометрів 15—17 тис. гектарів землі. А норми законопроекту про ринок землі, що обмежують максимальні розміри оренди, по суті, спрямовані на те, вважають у НАЦУ, щоб провести реорганізацію й зменшення сільгосппідприємств, що призведе до закриття багатьох цукрових заводів, втрати робочих місць, виникнення дефіциту цукру в країні й ввезення його за імпортом. Цукровиробники пропонують зняти обмеження, закладені до проекту закону, й дати можливість ринку самому визначитися з розмірами й спеціалізацією господарств. Професіонали ринку нагадують, що майже всі цукрові заводи країни вийшли на IPO, і несприятливі для них положення закону викличуть невдоволення інвесторів, заблокують подальші інвестиції в галузь.
А особливо обурюють спроби нехтувати відомим правилом юриспруденції, яке забороняє реалізовувати закони «заднім числом», що означає обов’язок перереєструвати всі договори оренди, укладені на термін від 1—2 років й до 50 років. Як зазначив директор юридичної фірми «Софія» Олександр Поліводський, «якщо це обмеження буде запроваджене, то фактично з 2013 року всі повинні будуть перереєструвати свої права. Такий підхід не відповідає принципу спадковості законодавства, згідно з яким слід поважати попередні рішення й норми». На його думку, всі зміни до законодавства можуть набувати чинності лише щодо нових договорів, які будуть укладені після набуття законом чинності. «Принцип священності договору, — резюмує Поліводський, — це один із засадничих принципів цивілізованої держави».
