Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

... А чи потрібен нам третій?

13 грудня, 2008 - 00:00

Хочу привітати любителів футболу в нашій країні. Те, про що ми не могли навіть мріяти — здійснилося. Відразу три представники України пробилися до 1/16 розиграшу Кубка УЄФА, і якщо участь «Шахтаря» нікого не дивує, то для «Динамо», а тим більше «Металіста», це, безсумнівно, величезний успіх.

Звичайно, від гірників чекали більшого в Лізі чемпіонів. Знов з ряду причин не вийшло, але тішить, що команда зібралася і виконала програму мінімум, показавши при цьому яскраву, атакуючу гру з «Базелем» і «Барселоною». Цю кінцівку сезону можна занести собі в актив.

Гра «Динамо» змінилася багато в чому завдяки приходу досвідченого і самобутнього фахівця, яким є Ю.П. Сьомін. У колективі з’явилася ігрова дисципліна, характер, а найголовніше — психологічна стійкість. Легко було зламатися після прикрих поразок від «Порту» і «Арсеналу», але гравці витримали цей удар і на вирішальний матч з «Фенербахче» вийшли з таким настроєм і самовіддачею, що сумнівів в перемозі просто не виникало.

Ну а «Металіст», на мій погляд, здивував всіх не тільки в Україні, але і в Європі. Приклад клубу заслуговує на повагу і ретельний аналіз.

Рік за роком копіткої роботи, без поспіху і шарахань, без гучних і дорогих трансферів, за повної довіри до тренерського штабу створювалася команда. Коли торік харків’яни «пристрахали» англійський «Евертон», закралася думка: «Якщо не продадуть провідних виконавців — буде «Шахтарю» і «Динамо» гідний конкурент».

Керівники клубу не стали робити «бізнес по-українськи», не тільки не продали, але і зміцнилися. Результат — наявний.

І який?! Якщо команда в п’яти іграх з далеко не останніми, а навіть навпаки, стабільно виступаючими клубами Європи пропускає всього один гол — це не випадковість. Це означає, що команда класна, з власним почерком і баченням гри. Даруйте на слові, але, на мій погляд, «Порту» і «Спортінг» не набагато сильніші за «Галатасарай» і «Олімпіакос».

А все-таки як же чудово мріяти! Може, не відкладатимемо свої мрії на потім, а замислимося щодо українського фіналу в Кубку УЄФА? Вам ніяково? А мені дуже навіть подобається.

Ну а на завершення хотілося б порозмірковувати про інше. Ми часто полюбляємо говорити про необхідність здорової конкуренції заради загального поступу, і як часто ті, хто більше всього про це просторікують, своїми ж руками цинічно прибирають конкурента.

Дуже хочеться сподіватися і вірити, що харківський клуб не стане об’єктом суддівських помилок і скандалів у весняній частині чемпіонату України.

Чи потрібен такий серйозний конкурент «Динамо» і «Шахтарю»? Хто з них погодиться поступитися своїм місцем в наступному розиграші Ліги чемпіонів?

Адже уболівальнику потрібен відкритий і чистий діалог між командами, а не штучно створені умови для грандів.

Дуже хочеться вірити, що «Металіст» слугуватиме прикладом для багатьох українських команд, адже тільки тоді уболівальник повернеться на трибуни, а телебачення захоче купувати продукт під назвою «Український футбол».

Нехай переможе найсильніший і це лише на благо українському спорту і, сподіваюся, буде прикладом українському суспільству.

Віталій КУЦЕНКО, уболівальник
Газета: 
Рубрика: