Після «Київської фортеці» під загрозою руйнування опинився Державний музей народної архітектури та побуту України, що у Пирогово. Київська міська рада виділила частину охоронної зони навколо музею для будівництва готельно-розважального та кінно-спортивного комплексу товариству «Укрінвестбуд». Співробітники Національної академії наук України нині чекають початку нової сесії Київради, на якій, можливо, й вирішиться доля музею.
Боротьба за землю музею триває вже не перший рік — мало не від набуття незалежності України. Здати територію в оренду цьому ж таки товариству три роки намагалася Київрада під керiвництвом Олександра Омельченка, але тоді науковці відстояли своє право на музей шляхом звернень до найвищої влади країни. У 2005 році Верховна Рада закріпила за музеєм статус Національного музею- заповідника народної культури України. Відповідно до чинного законодавства, на охоронній території музею заборонено будь- яке будівництво, а тим більше — зведення висотних будівель. Депутати нового скликання знайшли вихід із цього становища: під забудову здано не сам музей, а близько 10 гектарів землі поблизу нього — якраз біля входу.
З цього приводу до Київради, особисто до мера Києва, до Верховної Ради і до Президента України зверталися як співробітники музею, так і академічна громада на чолі із академіком Б. Патоном. «Нещодавно нам повідомили, що рішення про здачу в оренду цієї території буде розглядатися на найближчій сесії Київради, тобто 8 лютого, — розповідає директор Iнституту мистецтвознавства Ганна Скрипник. — Але ми не впевнені в тому, яке рішення приймуть депутати — адже дехто з них має у цій справi особисту зацікавленість...»
Чому ж не можна будувати біля музею, адже відвідувачам, напевно, потрібна певна інфраструктура — десь посидіти, щось з’їсти? Той, хто хоч раз побував у Пирогово, може уявити, як зміниться сприйняття експозиції музею, духу ХIХ століття. «Звичайно, ми будемо створювати додаткову розважальну інфраструктуру, але вона має бути в стилі існуючого музею. У нас не можна будувати будівлі, вищі за два поверхи. А вже є дозвіл на зведення більш як триповерхових споруд, — уточнює Ганна Аркадіївна. Більше того: у планах музею створити археологічний музей під відкритим небом. «Археологічні пам’ятки є за межами нинішньої нашої території, — говорить співробітник музею Раїса Свирида. — А для наших чиновників це — лише вільне поле на карті».
Науковці й працівники музею не збираються сидіти, склавши руки. На випадок підтвердження оренди власної землі вони вже розробляють власні запобіжні заходи. Наприклад, пікетування мерії академіками та громадськістю. «Якщо буде треба, то створимо живий ланцюг навколо цієї території і не дозволимо ввозити будівельну техніку», — каже Ганна Скрипник. Але сподівається, що до цього все-таки не дійде.
Територія навколо музею — унікальний для України етнокультурний і ландшафтний осередок. Музей зводили в ті радянські часи, коли ще не йшлося про земельні чи фінансові обмеження. Однак тепер Пирогово оточують значні автомобільні магістралі, бензозаправки, а в перспективі — бетонно-скляні багатоповерхові конструкції. Шкода, що Інститут мистецтвознавства не має таких покровителів, які могли б захистити їх від вандалів. Як сказав класик, це має бути такий документ, за наявності якого ні «Укрінвестбуд», ні хтось інший не міг не тільки забудувати, а й близько підійти із будматеріалами до заповідного музею.
