Львівщину відвідала делегація Свердловської області, основна мета якої — дослідити ситуацію можливості перепоховання радянського розвідника Миколи Кузнєцова на батьківщині — у Саратовській області. Як відомо, ще раніше пам’ятник Кузнєцову, який стояв у Львові на Горбі Слави, з ініціативи соратників радянського розвідника, був спеціальною машиною перевезений на батьківщину Миколи Кузнєцова. Сьогодні він стоїть на Привокзальній площі міста Таліцька. У Львові залишився порох розвідника.
Як зазначив голова делегації, депутат Свердловської думи Сергій Лазарєв, вже декілька років ініціативна група російського союзу молоді «НИК» (Микола Іванович Ковалів) будирує це питання. Уже зібрано весь пакет документів, необхідний для подальшого перепоховання, включаючи волевиявлення родичів, зокрема, племінниці Брюханової. І ось тепер обласна дума, порадившись заздалегідь із Міністерством іноземних справ Росії, вирішила вивчити питання всебічно, щоб потім ухвалити остаточне політичне рішення.
Делегація Свердловської області зустрічалася з представниками обласної та міської рад, громадськістю міста, представниками православної церкви.
— Загальні враження позитивні, — наголосив Сергій Лазарєв. — Ні від кого у Львові ми не чули, щоб хтось був зацікавлений у тому, щоб прах Миколи Івановича Кузнєцова звідси був перевезений. Історія України та Галіції дуже складна, ми вчора ще раз у цьому переконалися, хоч і перед візитом багато чого нам було відомо. Відбувається, звичайно, рефлексія самопізнання, і це природно й позитивно — слід знати себе, свою історію з тим, щоб більш упевнено дивитися у майбутнє.
Поцікавилися журналісти й особистою думкою Сергія Лазарєва.
— Якщо ви так наполягаєте, то я скажу, що думаю з цього приводу, — відповів він, — це очевидно, що нічого не варто чіпати. Я постараюся всю складність питання донести на місці, тому що ми відповідаємо не лише за себе, але й за майбутні покоління. Ми повинні завжди розуміти: якщо ми будуємо майбутнє життя, то на плечах яких предків? Це дуже серйозне та відповідальне питання.
Що стосується могили, то в мене було таке відчуття, що це місце намолене, там добре (адже ми всі відчуваємо енергетику місця). Але якщо порівнювати з тими фотографіями та книгами, які нам показували, то, звичайно, все знаходиться у гіршому стані, ніж це було раніше. Але вже як є... Для нас не проблема взяти на себе відхід, Свердловська область активно розвивається, підприємства дуже могутні. Із грошима немає проблем. Але чи маємо ми право це робити? Адже це — власність України. Тоді й відповідальність інша покладається...
Слід сказати, що у делегації росіян була й інша мета — відновлення втрачених економічних і культурних міжсуб’єктних зв’язків між Свердловською та Львівською областями. «Колись були колосальні зв’язки, наприклад, між підприємством, яке будувало у Свердловську ракети й «Електроном», а також НВО ім. Леніна. Просили й наші галерейники допомогти встановити контакти, бо й у Львові, і у Свердловську дуже сильні художні школи. Якщо є зацікавленість із обох сторін, то можливе підписання протоколу про наміри, а в подальшому й більш серйозного документа. Ми це обговорювали й ще обговорюватимемо», — зазначив голова Свердловської делегації Сергій Лазарєв на брифінгу, який відбувся в обласній раді.
