До Болонського процесу Україна приєдналася ще кілька років тому, не один рік у нас впроваджується зовнішнє незалежне оцінювання знань, але корупція у сфері освіти процвітає. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології 2007 року: 46% респондентів вважають, що хабарництво є поширеним явищем у ВНЗ, 47% опитаних, які вступали чи наразі вчаться там, зізнаються, що від них вимагали хабарі, а 29% зізналися, що пропонували їх за власною ініціативою.
Тож боротися з корупцією взялася громадськість: Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Молодий рух» розпочала проект «Антикорупційна хвиля «Чиста освіта», який, на думку його ініціаторів, допоможе справитися з проблемою.
— Хабарництво існує на всіх рівнях навчального процесу: під час вступу, іспитів, професійної діяльності викладачів, під час захисту дисертацій. Про це усі знають, пишуть, обговорюють, але ніхто не вживає суттєвих заходів для боротьби з корупцією, — зазначив голова ВМГО «Молодий рух» Любомир Грицак. — Батьки та абітурієнти не вірять, що вступити до ВНЗ можна лише за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, а не завдяки «зв’язкам». Тому нині чимало батьків уже «купили» своїм дітям місця у ВНЗ... Це стало поштовхом до того, щоб розпочати проект «Антикорупційна хвиля «Чиста освіта». Він охоплює спостереження та інформаційний супровід літньої сесії 2008 року, зовнішнього незалежного оцінювання, вступних іспитів та зимової сесії 2008—2009 років.
Учасники проекту протягом року слідкуватимуть за тим, як студенти складатимуть сесії, а абітурієнти вступатимуть до ВНЗ. Для цього у кожному регіоні України створять регіональні комітети, щоб шукати спостерігачів за сесіями та тестуванням.
І хоча Український центр оцінювання якості освіти підтримує проект «Антикорупційна хвиля «Чиста освіта», тут вважають, що громадські організації не зможуть подолати корупцію власними силами, та ще й за умов, коли культ грошей та влади верховодить суспільством. Як зазначає директор центру Ігор Лікарчук, серед людей ще й досі живе стереотип, що у державі все можна купити — від оцінки в школі до кандидатського звання. Оскільки система зовнішнього незалежного оцінювання пропонує зовсім інші умови гри, зокрема при вступі до ВНЗ, але чимало громадян не хочуть їх приймати.
— Найбільший опір системі незалежного оцінювання чинять керівники та викладачі вищих навчальних закладів та загальноосвітніх шкіл, причому неабияку загрозу становлять ті вчителі, які ще й досі сповідують принципи тоталітарної педагогіки, тобто вважають себе вершителями учнівських доль, — зазначає пан Лікарчук. — Не меншою загрозою для системи тестування є ті чиновники, яким вигідно мати певні зв’язки з освітянами, а нинішні освітні інновації їх руйнують. Звісно, без допомоги громади нам не обійтися, тому в цьогорічному тестуванні у ролі спостерігачів виступить майже 300 тисяч незалежних та незаангажованих громадян. Сподіваюсь, що їхня участь допоможе забезпечити рівні, чесні та прозорі умови тестування.
Окрім громади та організаторів незалежного тестування, боротися з корупцією намагається і Міністерство освіти та науки України. Як запевняє головний спеціаліст відділу природничої освіти МОН Надія Добідовська, для цього міністерство використовує власні методи: під час проведення вступної кампанії та сесій працює гаряча телефонна лінія (щоб реєструвати звернення громадян про випадки хабарництва у навчальних закладах). Крім цього, МОН щоквартально обмінюється інформацією з МВС про те, як саме покарано викладачів чи керівників ВНЗ, які причетні до зловживання своїми посадами.
Також у Міносвіти наголошують, що в цьогорічній вступній кампанії жоден ВНЗ не має права проводити ніяких додаткових іспитів для абітурієнтів, окрім зовнішнього тестування: це розглядається як ще один метод боротьби з корумпованістю освіти. А щоб антикорупційна кампанія, яку нині розпочинають громадські організації, була успішною, експерти радять батькам та абітурієнтам все- таки довіритися тим, хто проводить незалежне оцінювання, а не тим, хто звик давати й отримувати хабарі.
