Здійснилося. Киян нарешті спитали, що вони думають про забудову столиці. Ні, звісно, ніхто не сумнівався в необхідності проведення опитування громадської думки. Але досі право виступати від імені громадян брали то чиновники, то суспільні діячі й запевняли, що інші столичні жителі думають саме так, як вони. Тепер ми точно знаємо, що думають кияни — учора Український центр економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова надав результати соціологічного дослідження «Кияни про ситуацію в місті та шляхи його розвитку».
Чого й варто було чекати, кияни категорично проти забудови історичного центру міста та скорочення зелених територій. Більше того, вони вважають старовинну архітектуру і ландшафт — головними визначними пам’ятками столиці. 40,5% опитаних віддали свої голоси пам’ятникам старовинної архітектури, а 18,6% — природному ландшафту. Далі називали Дніпро з його островами та пагорбами (9,8%), стару архітектуру, що нараховує дореволюційні та довоєнні споруди (7,7%), парки та сквери (5,2%). Саме історичні пам’ятки і ландшафт, на думку опитаних, приваблюють до Києва туристів. «У нас заведено пояснювати все принципом економічної доцільності, — розповідає директор соціальної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. — Але інвестор вкладає гроші для того, щоб забрати ще більше грошей, а туристи просто залишають свої гроші в нашій країні. Будувати готелі, звісно, треба, але не на шкоду старовинній архітектурі та природі, оскільки заради одних готелів туристи навряд чи до нас приїдуть». Відповідно, до забудови історичного центру міста 89,6% опитаних ставляться негативно, 62% вважають потрібним заборонити спорудження в центрі будинків із понад сімома поверхами, 39,4% підтримують ідею перенесення офісних центрів ближче до околиць. Крім того, 73% опитаних позитивно ставляться до обмеження або заборони руху в паркових й історичних зонах Києва. 61,1% хочуть бачити Хрещатик пішохідною зоною.
85% опитаних вважають, що площу зелених насаджень у столиці треба збільшувати, 11,8% задоволені сьогоднішньою ситуацією, і тільки 0,2% погоджуються з необхідністю скорочення зелені в столиці. Береги Дніпра, інших річок і великих озер повинні знаходитися в комунальній або державній власності, бути доступними для всіх і в жодному разі не підлягати приватизації, — впевнені 84% опитаних. Ще 87% респондентів думають, що на місці численних київських водоймищ, урочищ і ярів треба створювати не місця жвавої торгівлі та житлові комплекси, а ландшафтно- паркові зони. Паркові зони на схилах Дніпра хоче бачити переважна кількість опитаних — 92%. 88% вимагають заборонити забудову Труханового острова. «Кияни проявляють егоїзм, — вважає віце-президент громадської організації «Київська ландшафтна ініціатива» Володимир Колінько. — Вони не проти поселитися в побудованому на місці скверу будинку, але готові виходити на пікет, якщо біля їхнього будинку почнуть вирубувати дерева».
Кияни взагалі налаштовані досить песимістично. Так, вони поскаржилися соціологам на погіршення за останні три роки економічної ситуації (50,2%), рівня життя населення (50,6%), криміногенної обстановки (43,1%), якості медичного обслуговування (54,5%), роботи громадського транспорту (40,6%), роботи жеків (58,8%), екологічної ситуації (58,1%), поширення корупції (45,8%). Загалом, на думку опитаних, покращання спостерігається тільки в благоустрої міста — це відзначили 44%, та ще незначний прогрес в умовах для розвитку приватного підприємництва — 20,9%. Найбільше киянам бракує якісних медичних послуг (50,1%), парків, скверів та інших зон відпочинку (43,2%), дитячих і спортивних майданчиків (37,5%) та громадського транспорту (35,5%). Утім, усім задоволені лише 7,7% опитаних.
Деякі відповіді респондентів стали несподіванкою для дослідників. Зокрема, експерти Центру Разумкова не чекали, що жителі столиці так різко висловляться за збереження в первозданному вигляді Труханового острова. Мета дослідження, як заявляють його автори, — примусити міську владу робити те, що хочуть кияни. Принаймні надати їй інформацію про переваги громадян. До речі, 52,4% опитаних вважають, що міська влада думку киян ігнорує і захищає насамперед свої інтереси (51,1%), а на другому місці стоять інтереси близьких чиновникам бізнес- структур (23,4%).
У переддень виборів можновладці, швидше за все, охоче скористаються презентованими вчора цифрами, щоб підняти такий низький рівень довіри. Уже принаймні масова побудова дитячих і спортивних майданчиків «в ім’я» кандидатів у мери або міськраду киянам забезпечена...
