Наприкінці цього року в Україні, Молдові та Грузії завершиться проект Європейського Союзу «Співпраця щодо довкілля Чорного моря». Як зауважують експерти, деградація екосистеми Чорного моря та річок, що в нього впадають, — одна з найгостріших екологічних проблем сьогодення. Цим занепокоєні не лише країни Чорноморського регіону, але й міжнародне товариство. 100 науковців із 15 країн, які взяли участь у проекті ЄС, зарахували Чорне море до списку тих, які перебувають «в стадії значного занепаду». Причини цього — надмірна риболовля та забруднення у результаті сільськогосподарської та промислової діяльності. Щоб охороняти та відтворити екосистему, потрібні значні інвестиції від міжнародних партнерів. Для цього ЄС виділила трьом країнам басейну Чорного моря понад два мільйони євро.
За два роки програми у кожній із країн-учасниць було створено низку законопроектів щодо збереження довкілля Чорноморського регіону. В Україні найбільшим досягненням фахівці вважають законопроект про прибережну смугу морів та проект створення першого морського заповідника.
— Законопроект про прибережну смугу морів наразі розглядається у Міністерстві охорони навколишнього середовища, а через два місяці він надійде до Верховної Ради, — розповіла інформаційний координатор проекту «Співпраця щодо довкілля Чорного моря» Світлана Тимошенко. — Проект створено за відносно новим підходом, він передбачає сталий розвиток прибережної смуги, яка може витримати певну кількість навантажень, наприклад, певну кількість курортних зон, пляжів, відпочивальників або ж допустимий рівень забруднення. Цей закон намагається врахувати всі ці компоненти у тих проектах, які розробляють при забудові прибережної смуги. Також він враховує кодекси про воду та землю та інтереси держави, приватних осіб та звичайних людей. У рамках проекту було проведено дослідження філофорного поля у Каркінітській затоці (тут є важливі для чорноморської екосистеми та промислового виробництва водорості). На основі дослідження було видано указ Президента України про створення у затоці морської природоохоронної території «Мале філофорне поле», тобто заповідника. Це буде перша морська заповідна зона в Україні.
Молдова та Грузія мають наразі трохи інші здобутки, ніж Україна. Як пояснила Світлана Тимошенко, проект здійснювався в рамках трьох основних компонентів: правовий, інтегроване управління прибережною смугою морів, біологічне різноманіття та морські природоохоронні території. Вони втілюються в країнах-учасницях програми з урахуванням регіональних особливостей. Так, Грузія прийняла концепцію нового закону про воду, а також розробила дорожню карту для адаптації свого законодавства про воду до директив ЄС. Програма класифікації водних об’єктів та проект щодо захисту поверхневих вод від забруднення — це основні здобутки проекту ЄС у Молдові.
В Україні, окрім закону про прибережну смугу, розроблено рекомендації, як треба планувати територію прибережної смуги морів, як регулювати режим водно-болотних угідь національного та місцевого значення та як краще створювати нові морські заповідники в Чорному морі. Таким чином законодавча база для покращення екологічної ситуації в Чорному морі майже готова. Лишається, щоб закони підтримали депутати Верховної Ради, а потім Мінприроди втілило їх у життя.
