Минулої весни в Луцьку вручали незалежну премію «Людина року Волинського краю». У номінації «Вчинок року» було відзначено Василя Рижука. І вчинок його був дуже шляхетним: за останні 11 років він засіяв чорнобривцями майже 137 кілометрів обочин доріг! Чорнобривці, на його переконання, мають всі підстави стати квітковим символом України, як став тюльпан для Нідерландів. Бо це квітка і красива, і невибаглива, і живуча, як українці.
Посіяні Василем чорнобривці квітують з ранньої весни до першого снігу понад трасою Горохів — Луцьк, у великому дворі будинку, де він мешкає у Луцьку, на Київському майдані біля Волинської обласної держадміністрації та знака при в’їзді в місто з боку Рівного, у санаторії «Пролісок», у сквері біля Луцької школи №4.
Цього року понад трасою, що веде з Луцька до Києва, Рижук, крім чорнобривців, висіяв і декоративні соняшники. Щороку він збирає сотні кілограмів насіння, яке щедро роздає скрізь і всім. У поїздах, у посольстві Литви, в якому побував у справах, по 50-кілограмовому мішку презентував співачці Каті Бужинській, чернівецькому міському голові (волинянину за походженням) Миколі Федоруку...
І вже по мішку насіння волинських чорнобривців поїхали в Полтаву та Могилів-Подільський, де про шляхетне захоплення волинянина дізналися з публікацій у пресі. До речі, це не перша благородна і благодійна справа волинського скульптора. Він за власні кошти облаштував на рідній Горохівщині меморіал в пам’ять про загиблих земляків, які воювали в Афганістані. І, звісно, заквітчав його чорнобривцями...
Нині Василь каже, що збирається передати по мішку чорнобривцевого насіння в кожну область України. Бо хоча всі роботи він здійснює на голому ентузіазмі, розпушуючи землю вручну, мотичками і скопуючи її лопатою, проте, вважає, Україна лише тоді стане європейською країною, коли стануть чистими і гарними наші двори та дороги.
