Два монополісти — НАК «Нафтогаз України» та Gazprom International — домовилися поновити роботу зі створення спільного підприємства (СП) для розроблення шельфу Чорного моря. Реанімували цю ідею на зустрічі 18 січня в Москві делегації двох компаній, повідомляє інформагентство Інтерфакс-Україна з посиланням на повідомлення російської компанії.
«Gazprom International (єдине спеціалізоване підприємство з реалізації проектів ВАТ «Газпром» із пошуку, розвідування та видобування вуглеводнів за кордоном. — Авт.) готовий до спільного освоєння перспективних об’єктів на транскордонній ділянці шельфу Чорного моря. У березні 2011 року правління ВАТ «Газпром» схвалило програму освоєння ресурсів вуглеводнів на шельфі Чорного моря до 2030 року, у відповідність із якою структуру Палласа розглядають як найперспективніший на шельфі об’єкт», — ідеться про ділянку для спільної розробки у повідомленні. «Нафтогаз» провів на ділянці сейсморозвідувальні роботи 2D, інтерпретацію отриманих матеріалів, побудував структурні карти й оцінив прогнозні ресурси вуглеводнів. «За даними «Нафтогазу», загальні видобувні ресурси категорії С3 можуть становити 12,2 мільйона тонн нафти, 120,7 мільярда кубометрів газу. Сукупні видобувні ресурси компанія оцінює в 132,9 мільйона тонн умовного палива», — указано в повідомленні. Українська сторона, повідомляє інформагентство, запропонувала фахівцям «Газпрому» в лютому відвідати Київ для вивчення геолого-технічної і фінансово-правової документації.
Оцінити можливі плюси й ризики такої співпраці «День» попросив директора енергетичних програм центру «Номос» Михайла ГОНЧАРА:
— У «Газпрому» немає особливих успіхів у розробленні шельфових проектів. Адже компанія традиційно видобуває газ на суходолі. І порівняно нещодавно у структурі «Газпрому» з’явилася компанія з підготовки шельфових проектів, тоді як українська компанія «Чорноморнафтогаз» працює з кінця 80-х років ХХ століття.
До розроблення структури Палласа стали невипадково. 2007 року вже була домовленість про спільне розроблення цієї ділянки між «Нафтогазом» і «Газпромом». Але час минув — і нічого не сталося. Чому? По-перше, це родовище — надто мале для «Газпрому», бо загальний обсяг енергоресурсів оцінено в межах більш ніж 130 мільйонів тонн умовного палива. По-друге, родовище — в північно-східній частині Чорного моря, на кордоні України й Російської Федерації. І в цьому разі Росія радше проводить політику тримати під контролем родовища, які можуть суттєво посилити баланс газу в Україні. Тобто вона тримає руку на енергетичному пульсі країни.
Якщо спільне підприємство таки створять, то теоретично воно може діяти успішно. Але в мене великі сумніви щодо цього. Щоб розроблення вуглеводнів на чорноморському шельфі справді було успішним, окрім України й Росії, треба залучити третього учасника, який має серйозний досвід роботи. Думаючи про енергетичну безпеку країни, не треба повертатися лише в один бік.
