На тлі дискусій щодо пам’ятників і меморіальних дощок історичним діячам, які періодично викликають суспільне обурення в Полтаві, прагнення увічнити пам’ять народної артистки України, лауреата Шевченківської премії, повного кавалера ордена княгині Ольги, Героя України Раїси Кириченко (1943—2005) практично не викликає жодних заперечень, адже більшість людей добре усвідомлює масштаб цієї постаті. Полтавці щиро любили й шанували Раїсу Панасівну за життя, тому коли вона відійшла за вічну межу, вшанування її пам’яті стало для них справою честі.
Ця шляхетна справа почалась зі встановлення 2005 року меморіальної дошки Раїсі Панасівні на будинку по вул. Зигіна, де вона мешкала зі своїм чоловіком Миколою Михайловичем. Згодом ще одну встановили на будівлі Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв», а назва самого закладу приросла титулом «імені Раїси Кириченко».
2006 року в Полтавському державному педуніверситеті відкрили музей народної артистки, якій 2004-го за рішенням вченої ради вишу присвоїли звання почесного професора. Основу експозиції складають фотодокументи, особисті речі співачки, записи її пісень і відеоверсії виступів, а справжньою перлиною виставки є концертна сукня мисткині авторської роботи Іраїди Перепелиці. У цій аудиторії регулярно відбуваються лекції, виховні заходи та екскурсії, котрі відвідують гості університету, учні шкіл міста й області. Крім того, в педагогічному університеті щороку відбуваються вечори пам’яті Раїси Кириченко, а найкращі студенти отримують іменну стипендію.
Від самого початку меморіальних заходів постійно наголошували, що на карті Полтави має бути вулиця Кириченко, на честь якої запланували перейменувати вул. Рози Люксембург. Проте втілення цієї ідеї не обійшлося без подолання перешкод, котрі створювали місцеві бюрократи й невгамовні комуністи. Останні ніяк не могли змиритися з такою ініціативою і навіть називали її «провокацією». Утім, після кількарічної тяганини було знайдено соломонове рішення: 2007 року на догоду комуністам більшу частину вулиці Р. Люксембург залишили зі старою вивіскою, а її невеличкий відтинок, між вул. Лідова й Пушкіна, назвали іменем славетної співачки. Саме там, поблизу Полтавського обласного радіо, 14 жовтня має постати бронзовий пам’ятник Берегині української пісні (скульптор Микола Цись), кошти на зведення якого під егідою Благодійного фонду «Чураївна» збирали всією громадою. Для завершення роботи над монументом і облаштування прилеглої території з обласного бюджету додатково виділили 600 тис. грн.
Особливо шанують артистку на її малій Батьківщині, в Глобинському районі Полтавщини. Нині Землянківська загальноосвітня школа, де навчалася Кириченко (тоді ще Рая Корж), носить її ім’я. Там також із жовтня 2006 року діє меморіальний музей-світлиця. 2008-го перед навчальним закладом установили перший в Україні пам’ятник співачці (скульптор Анатолій Котляр). Щоправда, згодом його довелося удосконалювати, адже початковий варіант виявився не надто вдалим, у тому числі й на думку чоловіка Раїси Панасівни. На Покрову, в день народження Раїси Кириченко, в с. Землянки зазвичай відбуваються культурно-мистецькі заходи «Я козачка твоя, Україно!», в рідній Корещині шанувальники кладуть квіти на могилу артистки, а на обласному радіо й телебаченні звучать її пісні.
