Екологічну катастрофу викликав перетік промислових стоків через дамбу водойми золотодобувного підприємства в Бая-Маре, яким володіє австралійська гірничодобувна компанія «Есмеральда експлорейшн лімітед». Додаткової дамби, належної в таких випадках, як повідомило 21 лютого Угорське ТБ, на підприємстві не спорудили. На золотодобувному підприємстві в с. Мужієво Берегівського району Закарпаття працівники почали тривожитися, що у зв’язку з румунськими подіями припиниться видобуток українського золота. А інші краяни стривожилися за екологічну безпеку. Кореспондент «Дня» звернувся по коментар до генерального директора ЗАТ «Українські поліметали» Геннадія Веселовського.
— Світова практика видобутку золота, — сказав він, — знає чотири основні технології переробки руди та одержання товарного продукту — гравітаційну, гравітаційно-ціанідну, гравітаційно-флотаційно-ціанідну, ціанідну. Найширше вживана гравітаційно-ціанідна схема. Для руди з низьким вмістом золота застосовують пряме ціанування. При цьому або використовуються спеціальні закриті чани-пачуки, як у Бая-Маре, або руда після подрібнення піддається ціанідній обробці на відкритих бетонованих майданчиках. Перша — гравітаційна — технологія в чистому вигляді до недавнього часу не застосовувалася через низький показник вилучення (35–45%) на існуючому тоді обладнанні. Останні досягнення з розробки досконалих агрегатів гравітаційного збагачення (концентратори Кнельсона, концентраційні столи «Джеміні») дозволили застосовувати гравітацію як головний технологічний процес. Саме гравітаційну технологічну схему переробки золотовмісної руди було розроблено спеціально для Мужіївського родовища, враховуючи природні особливості Закарпатського регіону. У цій технології не застосовуються жодні реактиви — тільки вода та руда. З урахуванням високої якості мужіївської руди, за цією технологією досягається значний показник вилучення золота (понад 80%, хоча раніше він становив у середньому 41%). Схема, отже, екологічно безпечна та вигідна для України. На неї витрачено близько $4 млн., за умови ж ціанідних технологій затрати більші — майже $27 млн.
