До 18 жовтня, коли до Донецька на українсько-російський форум прибудуть президенти України і Росії, залишилося менше тижня. Підготовка до зустрічі бізнесу двох країн і, звичайно, Віктора Януковича і Дмитра Медвєдєва, за словами голови Донецької облдержадміністрації Андрія Шишацького, це «головна подія». В межах форуму пройдуть також виставка Міжрегіональної співпраці і IV Міжнародний інвестиційний саміт DID 2011 — «Міжрегіональна і трансгранична співпраця». На всі ці заходи з’їдеться близько тисячі учасників, але загальна увага перш за все буде прикута до зустрічі президентів. Від них залежить, чи стане Донецьк тим місцем, де Україна і Росія нарешті прийдуть до згоди в газових проблемах (вона ледве зрозумілим пунктиром позначилася під час попереднього раунду переговорів у Завидово), чи й надалі характеризувати українсько-російські стосунки буде слово «безвихідь».
Як і напередодні будь-яких перемовин, сторони намагалися підготувати для них ґрунт і переконати громадськість двох країн у логічності й доцільності своїх позицій. Правда, підходи виявилися діаметрально протилежними. Про це свідчить хоча б те, що сторони відмовилися від проведення у Донецьку українсько-російської міждержавної комісії. Вочевидь, рішення доки не визріли. Якщо Янукович заявляв про збереження паритету і духу співпраці між країнами, то російська сторона головним чином грала м’язами. «Ситуація, яка зараз внесла певний дискомфорт до газових стосунків, — сказав український Президент в інтерв’ю грецькій газеті Ethnos tis Kyriakis, — це лише одне питання, в якому нам випало і доведеться ще попрацювати, аби з цієї ситуації правильно вийти. Тут не можна звинувачувати або вішати ярлики на когось — хто кращий або хто гірший. У нас рівноправні стосунки, і ми цей паритет повинні витримувати». Проте український Президент не передбачав гладкого перебігу перемовин: «Коли йдеться про національні інтереси, звичайно ж, ми завжди відстоюватимемо наші національні інтереси».
Російський президент анонсів перед Донецьком не давав. Натомість ще не оголошений офіційно кандидат у президенти прем’єр РФ Володимир Путін заявив себе головним центром ухвалення рішень. На пленарній сесії третього інвестиційного форуму «ВТБ Капитал» «Россия зовет!» він зайняв щодо України дуже жорстку позицію. Мабуть, розмірковуючи про те, яку компенсацію отримає Україна в разі передачі Росії своєї газотранспортної системи або злиття «Нафтогазу України» і «Газпрому», він сказав УНІАН: «Доступ до ГТС зможуть отримати, вони не зможуть дістати доступ до експортних маршрутів, тому що експортом у нас займається лише «Газпром». Вони можуть дістати доступ і до активів видобутків, і ГТС усередині країни».
Природно, Путін розкрив далеко не всі передпереговорні карти. За нього це, як завжди, зробив віце-спікер Держдуми РФ, президент Російського газового товариства Валерій Язєв. «По Україні все буде добре тому, що Україні діватися нікуди. Буде газ брати у необхідній кількості, платити все, що покладено, — сказав він і додав: — У нас немає підстав знижувати ціну». Для позитивного розв’язання цього питання Україні, за словами Язєва, необхідно вступити до Митного союзу і Єдиного економічного простору, а «Нафтогазу» інтегруватися до «Газпрому». «Після цього, звичайно, газ буде дешевший для споживачів — це 100%», — пообіцяв він.
Україна вже не вперше чує такі обіцянки і не готова віддавати за них свою газотранспортну систему. І тут час дати слово Європі. Німецький політолог Олександр Рар, коментуючи Інституту ім. Горшеніна масові перевірки офісів «Газпрому» у країнах Європи, зокрема, сказав: «Зараз легко можна зрозуміти, наскільки Україна бачить себе вбудованою в новий енергетичний ринок Європейського Союзу. Якщо Україна повністю підпорядковує себе правилам гри, то вона повинна йти на повну децентралізацію свого власного газового бізнесу. Тобто, розчленувати «Нафтогаз» і впустити західних інвесторів — для того, аби вони перейняли частину цього бізнесу на території України». Проте, за його словами, попри декларації, реальних результатів інтеграції України з Європою у даній галузі ще не видно. «І коли це все буде, якщо буде — це велике питання, — вважає Рар. — Але лише тоді Україна говоритиме з ЄС в один голос, зможе отримувати підтримку від ЄС, буде частиною загальноєвропейської ієрархічної структури. Поки цього не відбувається. Може, це мета України, але я не впевнений, що це дійсно є метою української політики. Україна, швидше, хоче домовитися з Росією і відкрити можливості російських ринків, які дуже привабливі для України». За словами експерта, «в газовій галузі між Росією й Україною є дуже багато підводних каменів, багато з них стороннім абсолютно невідомі. Говорити про газову ціну — це одна справа, але всі ми знаємо, що в газовому бізнесі зав’язані й інші структури на території України, у яких беруть участь також і приховані російські схеми».
